Читати книгу - "Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)"

Конспіративна квартира добра і для розвідки, але тільки якщо ми працюємо на своїй або нейтральній території.

Але якщо ми працюємо на ворожій землі, то конспіративна квартира нам вийде боком. Одного разу її засічуть веселі хлопці з місцевої контррозвідки, в сусідній квартирі обладнають пост і будуть роками підслуховувати, а то й підглядати в дірочку.

Тому розвідкою на ворожій землі використовуються не явочні квартири, а явки.

Явка підбирається заздалегідь і використовується тільки один раз. Кожен видобувний офіцер ГРУ, потрапивши за кордон, починає облаштування свого театру бойових дій. Перш за все йому треба знайти маршрути перевірки. Їх треба мати багато. Кожен - не менше чотирьох годин з десятком місць перевірки. Адже це не просто: став біля дзеркальної вітрини і дивися, хто за тобою вийде слідом. Ні, тут все набагато серйозніше. Кожне місце має забезпечувати можливість не просто переконатися в тому, що верткі не ув'язалися слідом, а й невимушено перевірятися - перевірятися легко, елегантно, не викликаючи підозр, не показуючи навіть досвідченим агентам, що ти професіонал, що ти перевіряєшся.

Маршрути повинні бути легендовані: не просто провулками вештаєшся, а ось з такою-то метою, і мета ця повинна виглядати цілком переконливо.

Одні й ті ж маршрути й місця перевірок використовувати не можна. На повторенні погориш.

Вибравши маршрути, починай шукати місця сигналів, схованок, зустрічей і явок. І не тільки для себе. Для заступника резидента, для резидента, для начальника дільниці, напрямку, управління, Головного управління.

Знайшов місцину - опиши її: «Абсолютно таємно. Явка «Горизонт-5». Місце... Час... Загальні знаки... Точний знак... Пароль... Відгук...»

Все це відправляється адресатам і десь зберігається. Раптом знадобилося начальнику напрямку місце графічного сигналу в Мілані - він відкриває сейф і вибирає один варіант з можливої сотні. Після того на описі ставиться червоний хрест. Ніколи більше це місце для встановлення сигналу не буде використовуватись. У кожного начальника на кожен випадок підготовано достатньо місць зустрічей, маршрутів перевірки, явок. Потрібен короткотерміновий тайник у Марселі? Ось опис місця. Потрібен довготерміновий тайник у горах Норвегії? І це не проблема.

У кожного розвідувального начальника заготовлені варіанти на багато років наперед. Начальнику ГРУ генералу армії Сєрову знадобилося організувати явку в Лондоні. Для цього треба тільки відкрити величезний сейф. Це - тайники малогабаритні, це - великогабаритні, це - місця сигналів, а це - явки. Ось придатна - «Малий ведмідь 41». Чим добра? Тим, що чітко прив'язана до місцевості: станція метро «Ланкастер Гейт». Вихід тут тільки один. Не помилишся. На весь квартал - один величезний будинок, готель «Ланкастер». Це майже центр Лондона, але натовпу тут ніколи немає. Якщо наша людина піде за годинниковою стрілкою від входу, а той, хто його повинен зустріти, - проти годинникової, то вони один одного побачать. Їм обом не треба стояти на місці й чекати. Якщо вони не зустрінуться на першому колі, на то є друге...

У ГРУ немає управління нелегальної розвідки. Кожен начальник напрямку та управління веде кілька легальних і нелегальних резидентур. Найважливіші нелегальні резидентури начальник ГРУ веде особисто. Для цього в нього є група помічників.

У справі Пеньковського начальнику ГРУ генералу армії Сєрову Івану Олександровичу допомагати ніхто не міг. Операції він розробляв сам, використовуючи полковника Пеньковського і як радника, і в якості виконавця.

Отже, «Ланкастер»... Якщо тільки англійці виявляться не такими обережними, як той дипломат у Москві.

5

Громадянин Пеньковський з'явився рівно о 18:00. Від виходу - за годинниковою стрілкою. На тротуарі - нікого. І на протилежному боці вулиці - теж порожньо. Повернув за ріг - нікого. Повернув ще. Назустріч самотній перехожий: капелюх зелений, окуляри, в лівій руці парасолька. Пеньковський пройшов повз нього, зупинився на розі, ніби роздумуючи, а чи туди я йду? Повернув назад. Побрів до вокзалу Паддингтон. Зелений капелюх майнув на іншому боці вулиці - її власник рухався вслід. Дотримуючись дистанції. Вокзал Паддингтон - за два квартали від готелю, але тут зовсім інше оточення. Паддингтон - перший у світі залізничний вокзал. Паддингтон - одне з див XIX століття. Звідси Брюнель, найбільший інженер усіх часів і народів, проклав залізничний шлях на Бристоль. Дорога вражала своєю протяжністю. Тому була названа Великою західною. А в Бристолі Брюнель звів перший у світі металевий підвісний міст, з'єднавши дві скелі потужного каньйону. І тут же побудував перший у світі трансокеанський лайнер «Ґрейт Британ»: їдь в Лондоні на вокзал Паддингтон, сідай у потяг, у Бристолі тебе чекає лайнер з величезною чорною трубою і трикутними вітрилами на семи щоглах - прямий шлях з Лондона в Нью-Йорк.

Так це не все. Від Паддингтона пролягла перша у світі лінія метро Паддингтон - Фарингтон. Сім станцій. 1864 рік. З тих часів коло Паддингтона людський вир. Герой дитячих книжок, ведмежа без імені, звідси починало свої подорожі. І його назвали Паддингтон. На вокзалі Паддингтон ціла галерея магазинів з ведмедями на ім'я Паддингтон. Той, хто колись підбирав явку в Лондоні коло готелю «Ланкастер», назвав її «Малий ведмідь», натякаючи на близькість до вокзалу Паддингтон.

Місце вибрано зі знанням справи і, я б сказав, - зі смаком. На місці контакту - майже завжди немає нікого. Легко в останній момент примітити стеження. І так же легко визначити хто зустрічає. Але поруч - вирує Лондон з тисячею шинків, крамничок, грандіозних готелів і незліченною безліччю дрібних готелів на п'ять-сім номерів. На Паддингтоні є на що подивитися. І є чим пояснити свою тут появу: гріх побувати в Лондоні, не побачивши Паддингтона.

А ще тут тим добре, що так легко загубитися.

6

Зустріч зовсім коротка. Але крім основних, видимих здалека знаків, повинен бути ще й зовсім невеликий, який переконує остаточно, що це саме той, хто потрібен.

У кіоску пан у зеленому капелюсі взяв у руку плюшевого ведмедя, оцінюючи, обернув на світло. Блиснув перстень з синім каменем.

Пеньковський, дивлячись убік:

- Готель «Маунт Роял», номер 413.

- Можете сьогодні?

- Можу після десятої.

7

Делегація Державного комітету СРСР з науки і техніки вибрала «Маунт Роял». Тому саме тут найзручніше проводити агентурну зустріч. Зрозуміло, не в номері Пеньковського. Краще за все в тому ж коридорі зняти інший номер. Якщо Пеньковському їхати кудись, то товариші по делегації можуть поцікавитися: куди це ти, проти ночі? А так: