Читати книгу - "Кава зі смаком ненависті, Тея Найт"

Захар

Зранку до мене прийшов Андрій з іншими новинами.

• Отже, у нас тут все дуже весело: донос на тебе написали всі, кому не лінь, твоя наречена, Аліса, ну і ще деякі люди.

• Це капець, на мене написали донос, вони обидві, Аліса та Марія, капець! І якщо про Машу я не здивований, але Аліса… ти впевнений, Аліса?

• Абсолютно точно, їй заплатили, вона все і написала.

• Я поняв, дякую.

• Мені все ще пригледіти за Алісою.

• Так, я хочу, щоб вона була в безпеці.

• Добре, я зроблю все від мене можливе.

• Дякую, бро.

Охоронець:

• На вихід.

Андрій пожав мені руку і пішов. Я залишився сидіти, думки мчали, і я не міг заспокоїтись. Все відбувалося так швидко, а я й досі не міг повірити, що Аліса так вчинила.

А далі я чекав адвоката і думав про Алісу. Вити хотілося від того, що все так заплутано. Пройшла година, дві, три, чотири… адвоката не було. Ну що так довго?

І от нарешті двері відкрилися, і зайшов адвокат.

• Добрий день.

• Добрий.

• Новини дуже погані.

• Що там?

• Під вас конкретно риють.

• Хто?

• Ще не відомо, але вас посадять на рік.

• На рік?

• Це найменша цифра, яку я зміг би побороти вибачте.

• Я спробую вас витягти завчасно, але нічого не обіцяю.

До нас зайшов охоронець.

• На вихід.

• До побачення.

Я не відповів. Мені тут сидіти цілий рік… ну чудово. Але тут є один плюс: я, можу, не одружуватися, а просто утримуватиму її і дитину.