Читати книгу - "Знайдені 2, Євгеній Шульженко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Можеш, - шелест став сильніше, погрозливо, - вбий свою дитину, а місце творця передай мені, - йотуна підвелась на задні лапи, повільно розвертаючись, - в тебе є день. Потім від твого дому нічого не залишиться. Врятуй своїх дітей ціною одного. Я все сказала.
Створіння повільно рушило в сторону, зникаючи в повітрі. Живе дерево мовчало, проводжаючи йотунупоглядом. Коли вона зникла, він опустив руки та сів на землю. Мілана почула як дерево почало трясти сильніше. Воно плакало, роняючи сльози на землю.
Дівчина відчула землетрус. Ноги підігнулись ще сильніше. Від несподіванки, розвела руки в сторони. Але в цей момент стисло в грудях. Біль розійшовся по тілу. Несподівано темрява окутала все навколо, нахабно забираючи зір.
«Світ не належить тобі, людино, - Мілана почула шелест листя в голові, - тобі не бути творцем нескінченного лісу». Далі прийшла тиша. Свідомість розтанула, дівчина провалилась в ніщо.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Знайдені 2, Євгеній Шульженко», після закриття браузера.
