Читати книгу - "Імператор, Кирило Легович"

   Минуло пів години. Мартін обдивився  кожну деталь вітальні й кухні. Йому вже набридали ті сірі хвилеподібні стіни, а живіт хотів поїсти улюблену смажену картоплю, що стояла у нього на плиті перед виходом.  Та раптом почувся крик з кабінету Бориса. 

-Що там, вдалося?- підходячи до кімнати запитав Мартін, дивлячись на невеличкий безлад на столі.  

-Саме ти мені й потрібен! Який палець на сенсорі блокування?  

-Середній. 

-Підійди до мене!- Борис взяв палець Мартіна й присудив його до телефону. Нарешті файли були розблоковані. Борис взявся переправляти документи на комп’ютер. Через хвилину, Мартін сказав Борису відкрити останній файл саме з записом Ґранда. 

Короткий аудіозапис з голосами двох людей рознісся кімнатою. У Бориса й Анастасії розширилася зіниці й злегка привідкрився рот. 

-Нарешті! Тепер я  не один, який чув це на власні вуха! - радісно мовив Мартін. 

-А я за нього голосував, а він… 

-Це просто сенсація! Я маю негайно віднести це в редакцію. Любий, зроби копію, - сказала Анастасія, провівши палаючими очима по обличчю свого хлопця. 

-Гаразд,- мовив Борис. 

-Так! А, вибач, - відповідаючи на питання Анастасії мовив Мартін. - Тільки, якщо ти викладеш це, скажеш, що від анонімного джерела. Зробіть декілька копій цього запису, на всякий випадок, аби хтось знову не видалив правду з комп'ютера.