Читати книгу - "Картограф, Віталій Механік"

— Я готовий вислухати пропозиції! — закінчив Трол ефектну промову.

— Гвинтівку Гауса ми й через годину змайструємо, — першим озвався технік Вассен. — Тільки стрілятиме вона голками. Щоб кулями з феромагнетика* на велику відстань… Ні, лише стаціонарний варіант, або змонтувати на всюдиході. Проте й тоді корисна дія буде в межах сорока відсотків, навіть при використанні надпровідникових соленоїдів.

— Ми літаємо до зірок, а завалити простенького звіра безсилі! — просичав розвідник. — СВЧ-випромінювач? Підсмажити зсередини!

— Радіус дії малий, — знову розчарував технік. — Три сотні метрів максимум при сфокусованому промені. Потужність падатиме стрімко, тож розігріти велику тушу на далекій відстані не вдасться. Тільки спеціалізовані всюдиходи.

— Відпадає, — перспектива ганятися за тваринами Трола лякала. — Питання до хіміків. Ви зможете синтезувати порох для патронів і снарядів?

— Спочатку треба подивитися інформацію. Я не знаю, що таке порох і як його робити, — озвався Сан Фо.

— Потрібні пристрої, куди вкладатимуться ті патрони й механізми стрільби, — паскудний настрій командора граничив з відчаєм, адже проблема обростала новими складнощами. — Гармату Гауса хай техніки роблять та встановлюють для захисту бази. З легкими мобільними варіантами подумаємо, — Вегер в уяві оснастив купою зброї вантажні квадрокоптери. Але то погана ідея, адже повільні гвинтові літальні апарати — прекрасна мішень для псевдобронів. Всюдихід у лісі теж стане аутсайдером, бо заважатимуть надміцні стовбури фібканів.

Озвався хімік Сан Фо:

— Я продивився бібліотеку. Нічого складного в синтезуванні пороху не бачу. Треба забрати зі «Спіки» деяке обладнання та знайти сировину.

— Знайти? Оффа, якщо пам’ятаєш — не Земля, — насторожився Трол, підозрюючи, що хімік запропонує термоядерний синтез потрібних компонентів. Ех, шваркнути б по тварюках антиматерією. Був би стовідсотковий позитивний результат. Правда, планета перетвориться на хмарку атомів.

— Жодної різниці, — в спокійному сухому голосі хіміка проскочила погордлива нотка. — Дерева є, отже маємо целюлозу. Селітру знайдемо й сірчаний колчедан чи сірку. Буде в нас порох. Азотну й сірчану кислоти зроблю. Решта завдання для техніків.

В принципі Сан Фо правий, адже склад кори планети, згідно з геологічною картою Ларсена, багатий на корисні копалини. Мінерали, солі, руди маються поблизу. Нехай геологи уважно продивляться звіти й визначаться з ділянками.

— Спочатку розвідка родовищ геологами, — жорстко сказав Трол, прислухаючись до напруженої тиші та уявляючи розгублені пики. Це вам не в капсулах відсипатися, сни солодкі дивитися. Побуваєте в розвідницькій шкурі, пізнаєте ціну життя.

— Геолог Кевін! — голосно, мовби оголошуючи присуд на страту, вигукнув командор. — Ти — старший групи. Проаналізуй дані, підбери помічника. Вранці візьмеш двох андроїдів і на вантажному дроні полетиш на пошуки родовища сірки. Бажано ближче до бази. Пам’ятаю, Ларсен згадував про низку згаслих вулканів за сотню кілометрів звідси. З них почніть. Інша група паралельно шукатиме селітру, або компоненти для її синтезу. А я злітаю з Сан Фо на «Спіку».

— Невже при наших технологіях ми будемо виготовляти старезну, п’ятисотлітньої давнини, зброю?! — зірвався на крик старший технік Морт. — Ви збираєтеся воювати з псевдобронами тими дитячими іграшками?! Сміхота!

— Слухай, розумнику! — завівся Трол. — Де в біса ти бачиш технології?! Технології лишилися в Сонячній системі, а на орбіті висить купа мотлоху! Добре, хоч енергією допоміжних реакторів ми забезпечені на півтори тисячі років! У нас є лише знання, база даних, трохи обладнання, помічники-андроїди й погано досліджена планета! Нам треба знайти ресурси, зробити хорошу зброю і вбити псевдобронів! А потім додому! Все!

Інертна людська маса, мабуть, була проти цього плану, та коли щось важке гупнуло об зовнішню стіну бази й запрацювала західна турель, настрій одразу помінявся. Кожний подумав, а чи надійні стіни, і чи не доведеться згодом жалкувати за втраченим шансом вижити. Зброя хоч і стара, та вона, можливо, впорається з псевдобронами.