BooksUkraine.com » 📖 Сучасний любовний роман » Джерело, Ларія Ковальська 📚 - Українською

Читати книгу - "Джерело, Ларія Ковальська"

76
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Джерело" автора Ларія Ковальська. Жанр книги: 📖 Сучасний любовний роман. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 34 35 36 ... 44
Перейти на сторінку:
Частина 21. У лікарні

     Перша ночі. Потрібно зателефонувати батькам, вони, напевно, хвилюються. Вже телефонували кілька разів, але він вимкнув звук на телефоні, та й говорити не мав можливості.

- Як ви почуваєтесь? -  В палату до Тараса зайшла медсестра. – Можливо, щось потрібно?  

- Ні, дякую. Ви й так дали все, що треба.

- Тоді відпочивайте. – Вона вийшла, вимкнувши світло.

     Тарас лишився сам. Він попросив лікарів дозволити йому тут переночувати, бо його машина так і лишилась на стоянці, хоча навряд чи він зараз би зміг керувати нею. За цілий день він випив лише чашку кави. Поїсти так і не встиг. Коли приїхала швидка, він сказав, що знає Емму і поїхав з нею в лікарню. Емма була без свідомості. Прийшлось робити негайну операцію. Дитину вдалось врятувати. Це був маленький і дуже слабкий хлопчик, якому, щоб вижити, потрібен цілодобовий нагляд лікарів. Емма втратила багато крові. Їй негайно потрібно було робити переливання. Лікар запитав у Тараса хто може бути донарем, а він запропонував свою кандидатуру. Його швидко оглянули і розпочали процедуру переливання. Це тривало близько години, а потім Тараса відвели у палату. Емма до тями не прийшла. Стан її залишався дуже важким, і жодних прогнозів лікарі не хотіли робити.

    Тарас тримав у руках телефон.  Як це повідомити батькам? Як сказати дядькові та тітці? А ще потрібно дати знати Артему. У нього тепер є син. Лікарі кажуть, що в дитини є шанси вижити. Чи виживе його матір покаже час. Тарас ще раз поглянув на телефон, а потім відклав його. Ніч, нехай ще посплять спокійно, все одно вони нічого вже не змінять.

    Тарас заснув на деякий час. А потім його розбудив дзвінок. Була вже шоста ранку і знову телефонував батько. Тарас, хоч і давно був незалежний від батьків, та все одно попереджав їх, якщо не буде ночувати вдома. Отож, вони хвилювались.

- Тарасе, де ти є? – Схвильовано спитав батько.

- В лікарні. – Сонно відповів Тарас. Він почув, як скрикнула мати, що, мабуть, була поруч із батьком.

- З тобою все гаразд?

- Зі мною – так. – А тоді він розповів батькові всю цю історію.

     Через годину у лікарні зібрались всі родичі: батьки Тараса, Артема та Емми. Не було лише Артема. Але і він мав найближчим часом приїхати. Стан Емми залишався таким же важким. Дитина теж була під наглядом лікарів і поки що до неї не пускали. Тарас був втомлений, та все ж не настільки, щоб лишатись у лікарні. Він викликав таксі і поїхав додому.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 34 35 36 ... 44
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Джерело, Ларія Ковальська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Джерело, Ларія Ковальська"