Читати книгу - "Невідома планета 2, Олександр Кваченко"

- Що в нас за план на завтра?

- Я пропоную відвезти частину знайденого на базу, потім на ферми, потім у місто. Так ми перевеземо всі матеріали та припаси по місцях, де вони необхідні.

- Зрозуміло. Можна тобі поставити особисте запитання?

- Так.

- Чому ти так дбаєш про базу, тебе щось тут тримає? - кіборг, помовчав кілька хвилин, я вже думав не відповість.

- На складах бази лежить у кріо сні лежить моя дружина і друг.

- А чому ми їх ще не вилікували, та не розморозили в першу чергу?

- Зараз на базі ще не все готово для цього, хоча Мор уже скоро буде покладений для розморожування, а за дружину побоююся через те, що я не зміг врятувати нашу доньку на п'ятому рівні. Не знаю, як вона перенесе це.

Ми посиділи кілька хвилин у тиші, і я зрозумів, що проліз в особисті справи кіборга, але він відповів і тепер я його розумів трохи краще. Його мотиви та сумніви. Вирішив змінити тему, і запитати його про істот на цьому рівні, хоча ШІ просив не порушувати тему про ту дивну тварюку.

- А хто там знаходиться на п'ятому рівні, які там аномалії і які істоти там трапляються.

- Нам туди ще рано йти. - відповів він, явно не хотів порушувати це питання.

- Я встановив камеру всередині рівня. - Тех схопився, я навіть не встиг помітити його рух і ось він стоїть наді мною.

- Що ти зробив?

- Камеру поставив, - відповів я, - нам попалася дивна істота, ось запис.

- Навіщо ви туди пролізли? - напирав він, переглядаючи відео.

- Ізольда сказала там є реплікатор і нам його треба дістати. - я вже трохи оговтався від незрозумілого нападу кіборга. - А що там є такого, щоб туди не йти, нам потрібні складники та запчастини, та й усе інше?

- Нічого і крапка, якщо потрібно я сам сходжу спробую його дістати, але вам там робити нічого. - чимось я його зовсім розлютив. Тех почав нервово ходити туди-сюди по двору, все більше нагадуючи мені людину, а не машину.

- Так ми вже ходили. - приголомшив я його і переслав файл. - Ось відео, навіть решітку поставили та постріляли трохи в незрозумілу тварюку.

- Куди ви ........ лізете ....................................................

Схоже я його довів, ну саме ту частину, що була людиною, він почав кричати матом. Ви уявляєте, коли на вас кричить робот вбивця. І я трохи злякався, виставив псі щит, почав відходити в будівлю, але йому було все одно на нього, вискочили хлопці з кімнат зі зброєю. Тех ще покричав пару хвилин, розвернувся і пішов на стіну.

- Що це було таке - запитав Іс. Філ був переляканий, Курт чухав голову, Хорт вискочив із великокаліберною гвинтівкою.

- Це я йому розповів, що ми ходили на п'ятий рівень. Стріляли по аномальним тваринам та ставили клітку. Його переклинило. Щось все-таки там сталося.

- Все може бути. - мене заморозили до його повернення з п'ятого рівня відповів Іс.

Курт сказав те саме. Потрібно буде всіх попитати хто виходить з анабіозу. Після цього всі ще трохи посиділи та розійшлися спати. Тех не повертався.

Ранок почався як зазвичай, прокинувся, тренування, душ, їжа.

- Привіт, Міку. - сказав Тех, я підстрибнув на місці, він тихо підійшов. - Вибач мені, я вчора зірвався. Є деякі моменти, які я тобі не можу зараз розповісти, це не тільки моя таємниця. Але пізніше обов'язково скомпоную тобі повне відео і покажу, щоб не було в нас із тобою недомовок. Мир.

- Мир. - відповів я, а він поліз обійматися. Це було зроблено у дворі, всі бачили. Філ стояв із відкритим ротом, Хорт начебто ні до чого, але гвинтівка в нього була під рукою, Іс помахав рукою. Помирилися, начебто.

- Без мене на п'ятий рівень ходити не можна. - він скинув мені короткі відео зіткнень із різними тварюками на п'ятому рівні. - Подивишся, зрозумієш чому.

- Добре. - тільки й відповів я.

Він розвернувся до решти та почав командувати.

- Усім досить сидіти, за роботу, нам вилітати за годину на базу, готуйте все зайве, що не потрібно і не знадобиться тут, списки потреб кожного. Неліквід і зайве піде на продаж або в місто, або на ферми. Усі зрозуміли.

Хлопці закивали головою. Кіборг підійшов до Хорта і сказав, усі чули.

- Твоя лякалка мене не візьме, не віриш запитай у Міка.

- Не візьме Хорт, це точно. - відповів я, він важко зітхнув і заспокоївся. - У нас усе нормально, ми з'ясували, в чому непорозуміння, Тех скинув мені відео і причини його такої поведінки. Ми залізли туди куди не потрібно і мало не загинули, він турбувався про нас і накричав. Працюємо у звичайному режимі.

Усі зайнялися завантаженням корабля. Зліт. Цього разу летіли Іс, Курт і Тех. Корабельний ШІ транспортника на диво працював нормально. Приземлення на базі, розвантаження, завантаження і знову політ на ферми. Так пролетіли два дні, зате ми на базу та у форт завезли різних продуктів на кілька років. Обмінювалися на непотрібне нам обладнання і креди. Коту подобалося подорожувати, у нього вже було улюблене місце в рубці, і він під мімікрією досліджував усі ферми. Тех примудрився набрати запчастин, і вони з Куртом навіть ремонтували на фермах обладнання, за креди або за обмін інших запчастин. І нам добре і фермерам. Невдовзі про нас розлетілася чутка, по сарафанному радіо між фермерами й дехто просив і до них залетіти. Довелося ще один день витратити на це, при цьому набрали в них ще багато товару для продажу в місті. На базі за цей час технічні дроіди змонтували реактор до щита Зака, і зараз він мав можливість не економити на енергії. Розвиваємось як можемо.

Усе, сьогоднішня ніч на базі та завтра вирушаємо в місто. Дівчата просилися теж. Я вирішив порадитися з кіборгом та ШІ.

- ШІ, що робити, вони мені потім проходу не дадуть, може ти їм завдання даси, і вони будуть зайняті. Брати їх чи не брати?

- Бери, - відповів Тех, - я прикрию і в кочівників їм буде безпечно. З нами поїде і Курт, і Іс, тож я думаю впораємося. На базі залишиться Джо і Грей.