Читати книгу - " Первісний інстинкт. Другий епізод: Мисливець., FrostFox"

– Скоро побачимося, – обхопив я її руку і, підтягнувши до губ, легенько поцілував.

Залишаючи крамницю, я залишив Йо разом із матір’ю і побіг до міських воріт. З голови не йшла нещодавня сцена та емоції, які вона в мене викликала. Очевидно, що Тара дивовижним чином викликає прихильність до себе, але чи не занадто швидко розвиваються наші стосунки? Ми знайомі лише кілька днів, а вже зробили більшість перших кроків у стосунках. І це явно невипадковий сексуальний інтерес, інакше б вона була ще сміливішою, отже, він виходить за межі простого плотського бажання.

Зійшовшись на тому, що її дійсно цікавить щось більше, я подумав про те, що потрібно особисто мені. Безумовно, після 10 років, я не відмовився б від жіночої ласки, яку могли подарувати місцеві жриці кохання. Однак, у мене є певні принципи, сформовані не найприємнішим життєвим досвідом… можна сказати, «професійна деформація».

Одного разу, під час навчання в поліцейській академії, ми з друзями, не без солідної порції алкоголю і юнацької пустоголовості, замовили повій. Усе було добре до того моменту, як в одній із прибулих дівчат я не впізнав свою близьку подругу, з якою ми багато чого пережили в притулку. Віка після дитячого будинку не змогла знайти собі місце, назбирати грошей на навчання, і зв’язалася з хлопцем, якого спочатку щиро кохала, але той втік з усіма накопиченими нею грошима. Не здатна розплатитися з боргами вона шукала вихід, і її знайома його підказала.

Того вечора ми пішли разом, і Віка більше не займалася подібним. З допомогою деяких товаришів і зв’язків наставників, ми насилу відшукали втікача. Далі я розібрався сам, без свідків і докорів сумління. Уже тоді в мені зріли сумніви в працездатності системи правосуддя. Звісно, я не зайшов надто далеко, хлопець вижив, але лікарняні витрати завели його в ще більшу боргову яму, ніж та, у яку потрапила ошукана ним дівчина. Інцидент оформили, як пограбування, а винного так і не знайшли.

Віці я нічого не розповів і допоміг, чим тільки зміг, не без мимовільної участі її колишнього. Придурок виявився напрочуд багатим і мав нездорову любов до готівки, як видно з усього, дівчина стала не першою його жертвою, тому, розібравшись із боргами, уже через рік Віка вступила до медичного університету. Мені вдалося силою перегорнути цю неприємну сторінку її життя. Ми спілкувалися і надалі, але наші стосунки не переросли в щось більше. Вона не шукала чоловічої уваги, а я не напрошувався.

Спогади про минуле наштовхнули на думку, що непогано б зв’язатися з Вікою і дізнатися, як вона поживає. Згодом ми все рідше зв’язувалися, занурені в роботу, тому я не був упевнений, чи варто ворушити минуле своїм дзвінком. Найбільше я боюся, що воно переслідує її донині.

Інцидент із подругою і подальша робота в поліції прищепили мені неприязнь до такого роду роботи. Ні, я не проти жінок, які усвідомлено обирали такий спосіб заробітку грошей, але серед них є і ті, хто пішов працювати не від кращого життя. Усвідомлення цього не дає мені користуватися їхніми послугами. Може й нерозумно, але такий мій вибір, і я слідуватиму своїм переконанням у будь-якому світі, у будь-який час.

«Мені потрібно більше, – чітко визначив я свої бажання, згадавши минуле. – Я зроблю все, щоб жінка отримала бажане почуття у відповідь і, якщо не зможу їй його запропонувати, не стану обнадіювати».

Не сказати, що я великий експерт у плані розуміння почуттів жінок, місцями вони ставлять мене в глухий кут, але такі відверті ознаки уваги, які демонструє Тара, ігнорувати неможливо. Нехай усе йде своєю чергою і, коли прийде час, я буду готовий до всього.

Уже підходячи до міських воріт, я заглянув у системне меню.

[Довіра з Тарою «Майстер-коваль» сягнула 100 %!]

[Характер стосунків змінився з «Інтерес» на «Любовний інтерес»!]

[Відтепер ви накопичуєте очки лояльності. Поточна лояльність – 10 (Любовний інтерес)]

[Щойно характер стосунків зміниться на «Кохання» або «Пошана», ви зможете зробити персонажа своїм прибічником і брати в мандри світом, використовуючи очки лояльності.]

[Ви перший блукач, який домігся 100 % довіри із цим персонажем, тому ваші стосунки складніше зіпсувати або повністю зруйнувати. Очки лояльності накопичуються вдвічі швидше.]

«Як усе зручно… Навіть не віриться, що це все ще гра, і для гравців місцеві насамперед корисні бовванчики, декорація для розваги».

Наскільки я знаю, лояльність необхідна, коли виникає конфлікт інтересів двох гравців. Тоді місцеві роблять вибір на користь того, у кого очок лояльності більше, звісно, це не дає вам іти проти їхніх переконань, але підвищує шанси на позитивний результат.

Поліпшення стосунків із Тарою позначилося на моїй харизмі, збільшивши її на одиничку. Я вже набрав 90 зі 100 можливих характеристик і тепер прогрес мав сповільнитися ще сильніше.

Підійшовши до міських воріт, я розгорнув системне меню із завданнями. Крім наповнення рукавичок маною, мені потрібно завершити решту завдань зачистки, для отримання рекомендації від міста для Гільдії авантюристів і встигнути зареєструватися до походу в підземелля. Звичайно, це не обов’язково, але може істотно полегшити подальше просування в організації. Послугами найманців користуються майже всі, що, безсумнівно, допоможе заробити чимало грошей.

Цілями майбутнього полювання стали скляні сколопендри і псевдомантикори. Під час останнього виходу з гри, я перевірив форум, щоб дізнатися, де їх взагалі бачили. У бестіарії, відкритому однойменним знанням, вказувалося, де вони полюбляють полювати і відпочивати, тому, зіставивши два джерела інформації, намітив на мапі віддалений від улюблених місць полювання гравців регіон. Очікувано, для мене він наразі покритий «туманом війни», тож іти доведеться наосліп.

Стрімко рухаючись через джунглі, я повністю ігнорував слабких монстрів, вступаючи в бій тільки, якщо противник не залишав іншого вибору раптовим нападом. На таких я не витрачав сили й час, обмежуючись пострілом із лука, звісно, вогонь на ходу досі був для мене надто складним завданням, але останнім часом стріли летіли винятково точно. Спочатку здавалося, що тіло просто звикло до нової для себе зброї, але потім уважніше прислухався до власних відчуттів.