Читати книгу - "Важкий шлях до щастя, Аліна"

  В якийсь момент, Аля подивилась на нас з німим питанням "Чому? Чому її ненавидять всі в селі?" Ми самі не знали відповіді.

  — Хто їм сказав? — тут ми нічого не зрозуміли.

  — Ти про що?

  — Хтось розповів всім, що він робив зі мною всі ці роки. Хоча до цього, майже ніхто нічого не знав. Всі говорили тільки про те, що було після того, як ми сюди переїхали. Вони дізнавались, через те, що він пив і розповідав своїм "друзям" про все, що він робив. А вони все розповідали...

  Аля була спокійна, коли розповідала все. Ми навіть не помітили, як минуло кілька годин.

  — А де батьки? Просто вже темно.

  — Вони скоро повернуться, — сказав Кріс, подивившись на годинник.

  Майже одразу після цих слів до будинку під'їхала машина, а через кілька хвилин двері відчинились і, коли вони закрились Аля здригнулась і різко сіла. Але одразу сперлась на мене.

  — В очах потемніло?

  — Так. Я встала різко. Але це не батьки. Мама не закриває двері так гучно, і нікому цього не дозволяє.

  — Сидіть тут, — сказав я і вийшов з кімнати.

  У вітальні сидів той кого я зовсім не очікував побачити...