Читати книгу - "Як я закохалася в єті, Олеся Глазунова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– А я свій телефон я залишила у машині, – розчаровано мовила Женя. – Алексе, будь ласка, принеси мій телефон, – попросила дівчина.
Коли Алекс пішов, біля дівчат одразу ж матеріалізувався настирний хлопець. Він пропонував потанцювати, випити коктейль, познайомитися. Дівчатам не сподобалась його компанія і вони попросили його піти. Він пообіцяв, що піде раз і на завжди після того, як Соня подарує йому один повільний танець. Поки дівчата відволіктись на сцену, де знову з’явилась Надія Дорофєєва, хлопець кинув щось у коктейль Соні. Після запальної пісні дівчата потягнулися за коктейлем. Соня випила небагато, а Женя хильнула більше. Втамувавши спрагу, дівчата пішли на танцювальний майданчик. Поряд починалася пінна вечірка, скрізь ходили дівчата у купальниках. Дівчата почали танцювати, але Жені через деякий час раптово стало зле. Алекс вчасно прийшов та повів Женю до вбиральні. Соня залишилась танцювати одна, але до неї підійшов той самий хлопець та почав тягнути до піни, яка росла і збільшувалася поряд, наче велетенська гора. Соня намагалася відмовитися, пручатися, але її ноги і руки зробилися ватяними, усе довкола заграло яскравими кольорами, її рухи стали повільними, а тіло перестало слухатися. Руки хлопця блукали скрізь. Сукня Софії намокла від піни та прилипла до тіла. Коли хлопець геть знахабнів та поліз цілуватись, Соня відчула, що хтось відтягнув її залицяльника та почула звук удару та гучний зойк. Серед білих хмар піни дівчина побачила очі, які пропалювали її. Рятівник також був серед білих пухнастих хмар піни, наче у засніжених Карпатах. Чомусь спав на думку жарт Жені про єті. Соня потягнулась до чоловіка, який їй здався таким білим і пухнастим серед піни.
– Єдиний і неповторний. Мій єті... – мовила дівчина і знепритомніла.
Чоловікові нічого не залишилось, як підхопити на руки Софію та піти до виходу. Він сподівався, що на свіжому повітрі їй стане легше. Зі своєю ношею він пробирався крізь натовп, а з динаміків звучав голос Дорофєєвої, яка співала:
"Щоб не було мені боляче
Закрию обличчя долонями
Щоб не було мені соромно
Перекричу свою совість я
Щоб не було мені байдуже
Хоча байдуже – нехай уже
Просто щоб не зійти з розуму
Щоб не зійти з розуму
Щоб не зійти з розуму
Маємо бути разом ми
Ми мов ті квіти серед зими
Не зрозуміли як вижили
Щоб не зійти з розуму
Маємо бути разом ми
Ми мов ті квіти серед зими
Не зрозуміли як вижили
Ми"
Софія та Євгенія у нічному клубі "Ітака"
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Як я закохалася в єті, Олеся Глазунова», після закриття браузера.
