Читати книгу - "Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів"

Метод експертних оцінок може застосовуватися в будь-яких випадках, особливо при вирішенні найскладніших питань. Процесуальною формою реалізації цього методу є інститут експертизи. Так, у вивченні особи обвинуваченого неабияк може допомогти здійснення судово-медичної, судово-психологічної, судово-психіатричної та інших експертиз.

Метод вивчення груп і колективів дає змогу встановити відомості про особу і роль обвинуваченого в конкретній групі чи колективі. Цей метод особливо ефективний при розслідуванні групових злочинів (організованої та “білокомірцевої” злочинності).

При використанні методу розмови і спілкування, який є складовою тактичних прийомів багатьох слідчих дій (допиту, відтворення обстановки та обставин події), слідчий своїми попередньо сформульованими питаннями спонукає обвинуваченого розкрити і описати обставини, які пов’язані зі скоєнням злочину. Результати використання цього методу фіксуються в протоколах слідчих дій.

Застосування методів вивчення особи обвинуваченого завжди нерозривно пов’язане з джерелом і засобами отримання відомостей про факти, що характеризують особу обвинуваченого. Значну частину відомостей про особу обвинуваченого можна одержати з документів, які вилучають, витребують, з них знімають копії або роблять виписки, а потім долучають до кримінальної справи. На практиці слідчі, особливо молоді, часто не знають переліку необхідних документів, у яких можуть міститися ті відомості, що їх цікавлять, а також не завжди знають, які дії потрібно проводити з такими документами, як їх вилучити, долучити до кримінальної справи оригінал чи зняти з нього копію тощо.

У результаті вивчення кримінальних справ і розмов з працівниками народних судів, а також опитуванням слідчих з’ясовано, що слідчі часто не знають важливості окремих документів (свідоцтва про народження, трудової книжки, документів про освіту) і порядку їх долучення до справи, інколи замість того, щоб зняти копію і зробити виписку, долучають до кримінальної справи оригінали цих документів. Внаслідок таких неправильних дій громадян позбавляють їх особистих документів, які їм необхідні в повсякденному житті, що створює для них певні труднощі. Як правило, в таких випадках вони змушені звертатися до державних органів і закладів для отримання дублікатів цих документів.

З метою подання допомоги слідчим при встановленні відомостей про факти, що характеризують особу обвинуваченого, і використанні отриманих відомостей для побудови тактики окремих слідчих дій у процесі розслідування, можна запропонувати відповідну методику. Особлива увага при цьому приділяється переліку необхідних документів і матеріалів, які є джерелами інформації про особу обвинуваченого. Цей перелік побудований на основі вимог чинного законодавства, постанов пленумів Верховного Суду і напрацьованої практики із встановлення доказів та їх джерел на досудовому слідстві і розгляді справ у суді.

Класифікація документів як джерел інформації подається з урахуванням дій слідчого при роботі з документами, матеріалами, в яких містяться відомості про факти, що характеризують особу обвинуваченого в процесі досудового слідства: ознайомлення і залучення оригіналу документа до кримінальної справи; ознайомлення з документом, зняття з нього копії і долучення його до кримінальної справи.

Одні матеріали, документи чи їхні копії безпосередньо необхідні при вирішенні питань, що пов’язані з притягненням особи до кримінальної відповідальності, припиненням кримінальної справи та встановленням необхідних відомостей про факти, визначенням міри покарання в суді тощо. Інші джерела відомостей про факти, що характеризують особу обвинуваченого, долучаються до кримінальної справи для повноти слідства і об’єктивності розгляду справи в суді. А з окремими з них слідчому необхідно ознайомитись у процесі слідства, щоб краще вивчити особу обвинуваченого і на цій основі вибрати оптимальні тактичні прийоми проведення слідчих дій.

Нижче наведено перелік документів і матеріалів, які повинні бути витребувані і долучені до кримінальної справи в оригіналі:

1. Характеристика: а) з місця навчання; б) з місця роботи; в) з місця проживання; г) зі спеціальних закладів, виправно-трудових установ (ВТУ).

2. Паспорт.

3. Приписне свідоцтво (райміськвоєнкомату)[4].

4. Посвідчення на право керування автотранспортом.

5. Довідка про судимість.

6. Довідка про житлові умови.

7. Довідка про стан здоров’я.

8. Довідка про інвалідність або висновок ЛТЕК.

9. Довідка про склад сім’ї.

10. Довідка про те, чи перебував обвинувачений на обліку в органах внутрішніх справ.

За необхідності до кримінальної справи долучають також:

• матеріали про розгляд негативної поведінки на засіданні товариського суду, робітничих зборах тощо;

• матеріали інструктажу, табеля виходу на роботу, графік чергувань та інші документи, які характеризують виробничу і службову діяльність обвинуваченого.

Залежно від характеру кримінальної справи можуть бути долучені й інші види документів.

Слід розглянути документи і матеріали, які мають бути долучені до кримінальної справи в копіях:

1. Вироки, ухвали, постанови, рішення суду.

2. Рішення комісій у справах неповнолітніх, адміністративної комісії (матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності).

3. Свідоцтво про народження. У разі відсутності документів, які підтверджують час і місце народження, необхідно витребувати довідку з органів ЗАГСу або сільської ради за місцем реєстрації народження обвинуваченого. За неможливості витребувати документи про час народження потрібно призначити судово-медичну експертизу з метою встановлення віку обвинуваченого.

4. Накази про заохочення або стягнення з місця навчання або праці.

5. Документи про зміну прізвища, імені та по батькові.

6. Документи, які підтверджують опіку та піклування.

7. Свідоцтво, атестат, табель, довідка про закінчення школи.

8. Свідоцтво, диплом про спеціальну освіту.

9. Документи про отримання спеціальності, професії.

У разі підробки будь-якого з перелічених документів останній залучається до кримінальної справи як речовий доказ.

У криміналістичній теорії і слідчій практиці вважається, що найбільш повною і правильною класифікацією відомостей про факти, що характеризують особу обвинуваченого, є та, що охоплює такі дані:

• демографічні;

• відомості, які характеризують особисті властивості людини, її психофізіологічні особливості: темперамент, здібності, схильності, звички, навички;

• відомості про оточуюче правопорушника середовище, яке тією чи іншою мірою впливає на формування певної спрямованості його особи (умови виховання в сім’ї, школі, вплив осіб, з якими правопорушник спілкується, — родичів, друзів, знайомих);

• відомості, які характеризують результати взаємодії оточуючого середовища і особи (ставлення до колективу, праці, навчання, доручень, участь у громадському житті).

Для отримання відомостей про факти, що характеризують особу обвинуваченого, в розпорядженні слідчого і органу дізнання є великий арсенал методів і засобів. Згідно з чинним КПК України основними процесуальними способами одержання інформації про подію злочину і осіб, які його вчинили, є проведення впізнання, огляд місця події, допит обвинуваченого, потерпілих, свідків, здійснення обшуку, виїмки, а також судових експертиз тощо.

Як показує практика, розслідування злочинів у більшості випадків починається з огляду місця події. З цього моменту необхідно вживати відповідних заходів для отримання відомостей про факти, що характеризують особу обвинуваченого. Огляд місця події відкриває ряд можливостей для встановлення обставин, які висвітлюють не тільки факт скоєного злочину, а