Читати книгу - "Зграя, Лаванда Різ"

- Ед Картер, тебе тільки це зачіпає, га!? - визвірився Тім, скочивши. - Нікі намагається сказати вам, що вона інша, але ви нескінченно дорогі їй, тому ви повинні чітко усвідомлювати з ким ви можливо будете ділити дах над головою. Якщо жінка альфа вибирає собі об'єкт прихильності - вона буде віддана йому до кінця всією душею. Вона тут свій виворіт перед тобою розкриває, а тебе хвилює спимо ми разом з нею чи ні? Щоб вам легше думалося, я покажу наочно, хто такі вульфени!

Скинувши одяг в один момент, Тім звернувся, привівши Картерів у  цілковитий шок!

- Значить ... всі ці розказні про монстрів правда, - пробурмотів Гард. - І ти ... таке ж ... чудовисько?

- Ні, - видихнула я, задивившись на Тіма, у подобі звіра, який терся об мою ногу. - Він прекрасний!

Коли Тім повернув собі людську подобу - він посміхався мені. А я не втримавшись, забувши на секунду, що вражені Картери зараз вирішують мою долю, потягнулася до нього та поцілувала свого бету.

- І ти маєш намір жити разом з нами? - насупився Гард, спохмурнівши далі нікуди.

- Я була б не проти. І якщо ви дозволите мені залишитися, мало що зміниться, та ж робота у барі, та ж купа народу і ...

- Зміниться геть усе! - похмуро перебив мене Пітер. О, за його настроєм  можна сказати, що Пітер вже точно не стане ставитися до мене як раніше. Люди рідко переймаються симпатією до відмінних від себе, рідко намагаються зрозуміти та дізнатися про тих, чий світогляд і умови життя виходять за рамки їх прийняття. Так само люди ставляться, наприклад, до інвалідів, чия буцімто, на їхню думку, потворність псує їх сприйняття картинки світу. Деякі шкодують нещасних, деякі гребують і зневажають, відвертаючись в сторону. Вульфени, звичайно, навряд чи можуть викликати жалість до себе, а ось страх і ненависть легко. Тому що ми загроза, тому що поруч з нами люди відчувають себе слабкими, тому що ми конкуренти у цьому природному відборі, тому що багато людей не вміють слухати свого серця, ясно відчувати суті оточуючих. У цьому світі занадто багато вад і всі вони криються у блукаючому в сумнівах розумі. Моя правда посіяла сумніви у душі Пітера, плюс до всього сколихнула біль його втрати.

- До ранку у мене ще є надія на ваше розуміння та щирість , - як я не намагалася стриматися, у мене все ж таки вирвалося важке зітхання. Це було не розчарування, ні, і навіть не жалість до себе, це було відчуття прірви, яка завжди розсовувала наші світи. Простягнувши руку до Тіма, моментально сплівши наші з ним пальці, ми попрямували до виходу. - Я буду чекати на березі біля перевернутої шхуни, - зронила я, не озираючись, гостро відчуваючи бурю емоцій у душах цих людей. Жах має свій особливий запах.

  Шоковане оніміння Картерів залишилося позаду, але шлейф гіркоти тягнувся за мною до самого човна, а мовчання Тіма лише підкреслювало цю гіркоту.

- Ось тому я і наполягав, щоб ти розставила всі крапки над «і», - нарешті, промовив він, сідаючи на розсохлу дерев'яну перекладину. - Альфа не повинна бути жебраком, нещасної бідолахою, що заглядає в очі. Навпаки, це їй повинні пропонувати свою вірність, присягати та  боротися за право стати членом її зграї. Ніки, тобі чудово відомо, як вузько мислять люди ...

- Не продовжуй! - насупилась я, різко обірвавши його, мені нудно і без цих моралей. - Згодна, що в своєму роді я єдина така дурепа, що вірить у дружбу людей та перевертнів. Але з іншого боку, якби мене не занесло у це містечко .... - щоразу, коли я дивлюся на Тіма, моє серце мліє, мало не падаючи у непритомність, а потім починає битися швидше, надолужуючи згаяне, красномовно заливаючи рум'янцем моє обличчя. У мене навіть злитися на нього як слід ніколи не вийде.

  Раптом несподівано виник пронизливий свист, який неприємно врізався у свідомість, вдаривши по вухах, але через те, що я не відчула присутності поруч чужинців - я не визнала це небезпекою...