Читати книгу - "Донька від Люцифера, Ірина Скрипник"

Я обережно підняла крило, відчуваючи його вагу і міцність, і поцілувала в одне з тих місць, які пульсували. Його шкіра в тому місці була теплою і м'якою, і я відчула, як кров тече під нею, живлячи крило. Дотик до його крила був незвичайним, адже в ньому відчувалася справжня сила і водночас ніжність. Його реакція була миттєвою - легке здригування пробігло через все тіло, наче відповідаючи на мій поцілунок.

——— Як відчуття? — прошепотіла я, відпустивши крило і дивлячись на нього.

Моя рука ще тремтіла від контакту з його тілом, але я намагалася залишатися спокійною.

Міхаель підняв одну руку вгору, і варто було мені покласти на його руку свою, як він почав цілувати кінчики моїх пальців. Його губи були теплими і м'якими, і я відчула, як він лагідно і повільно цілує один палець за іншим. Це було так ніжно, що я навіть затамувала подих, спостерігаючи за ним. Його дотики викликали у мене хвилі приємних відчуттів, і я відчула, як моє серце забилось швидше.

——— Приблизно такі відчуття в мене від твоїх дотиків, — прошепотів він спокусливим голосом.

Потім відпустив мою руку і закинув голову назад, щоб краще бачити моє обличчя. Його очі були сповнені ніжності і трохи грайливості, і я відчула, як він досліджує мене своїм поглядом. Цей погляд був пронизливим і одночасно ласкавим, наче він хотів запам'ятати кожну деталь мого обличчя.

——— Невже дражнити мене намагаєшся? 

У відповідь я лагідно провела руками по його шиї, відчуваючи тепло його шкіри. Кожен дотик викликав у мене відчуття близькості і захищеності. Його шкіра була гладкою, і я відчула, як він ледь помітно здригнувся під моїми пальцями. Я подивилась йому в очі, намагаючись зрозуміти, що він відчуває в цей момент. Його очі були глибокими і пронизливими та говорили більше, аніж слова. Вони світилися вогником пристрасті і чуттєвості.

——— Лише з наукових цілей! Повинна ж я знати, де в тебе ще відкрились ерогенні місця, — відповіла я, намагаючись виглядати серйозно, але не втримавшись від усмішки.

Тоді Міхаель голосно засміявся. Його сміх наповнив кімнату теплою і радісною енергією.

——— В тебе ще буде час це перевірити! — сказав він так, ніби обіцяв мені нові пригоди. 

Його очі іскрилися обіцянкою чогось незвичайного і захопливого. Я відчула, як у мене з'явилось нетерпляче очікування цих моментів. Мені хотілося дослідити його повністю вже сьогодні. Але він встав. Його рухи були плавними і впевненими, як у кішки, що крадеться. Я захоплено спостерігала за його тілом, яке було напрочуд гармонійним.

——— Краще я зроблю нам вечерю, — додав тихо Міхаель. 

Я знову подивилася на його спину, яка виглядала міцною і надійною, мов скеля. Його шкіра блищала від поту. Кожен мускул був наче виточений скульптором. Я перевела погляд на його сідниці, злегка прикусивши губу. Його тіло завжди викликало у мене захоплення, і зараз я не могла стримати бажання, дивлячись на нього так близько.

Він знову засміявся, помітивши мій погляд, і вийшов з кімнати. Я пішла за ним, спостерігаючи за тим, як при ходьбі рухались його стегна. Він ніби навмисно йшов повільно, щоб я встигала за ним. 

Опинившись на кухні, Міхаель підійшов до шухляд і почав діставати все, що було всередині. Проте я подивилася на заставлений стіл з огидою, і провела рукою по животу, відчуваючи легкий поштовх від Меліси всередині. 

——— Ми з Мелісою нічого з цього не хочемо, — сказала я, трохи розчаровано.

Мої смакові вподобання змінювались настільки швидко, що я сама не завжди розуміла, чого хочу. Один момент мені хотілося солодкого, а вже через мить я мріяла про щось гостре чи солоне. Це постійне коливання бажань викликало у мене розгубленість і навіть трохи роздратування.

Міхаель, спостерігаючи за моїми змінами настрою, з байдужим виразом обличчя скинув все, що було на столі, на підлогу. 

——— Гаразд, що ви хочете сьогодні? — запитав він м'яким голосом.

Я знову відчула поштовх зсередини і провела рукою по животу, глянувши на Міхаеля. Його погляд був сповнений любові і турботи. Я знала, що він готовий зробити все, щоб я відчувала себе добре, але…

——— Я не знаю, — сказала я, відчуваючи певну розгубленість. 

Вагітність приносила багато несподіванок, і мої бажання змінювалися дуже швидко, іноді навіть без очевидної причини.

——— Просто кажи все, що приходить в голову, і я зроблю так, що воно вже в готовому вигляді буде з’являтись на столі.

Його слова були сповнені впевненості і магічної сили, яка завжди вражала мене. Його здатність задовольнити будь-яке моє бажання викликала у мене захоплення.

Я замислилася, намагаючись зрозуміти, чого ж насправді хочу. Це було важче, ніж здавалося. Мої думки плавали між різними смаками і стравами, і я намагалася знайти те, що справді задовольнить мене.

——— Може, чогось солоного? — запропонувала я, згадуючи про своє недавнє бажання.

Солоні страви завжди викликали у мене особливий апетит, і я відчула, як мої смакові рецептори реагують на цю думку. Але Міхаель чомусь тяжко зітхнув, наче зважуючи щось важливе в своїй голові.

——— Сіль затримує рідину. Це може викликати набряки та зайве навантаження нирок, — пояснив він, намагаючись бути раціональним і турботливим водночас. 

——— Але я хочу солоного! — наполягала я.

Смак солоного був для мене чимось більше, ніж просто гастрономічним бажанням; він давав мені відчуття комфорту і задоволення. Я знала, що Міхаель намагається допомогти мені, але іноді мої бажання були занадто сильними, щоб їх ігнорувати. Мені потрібно було відчувати смак чогось солоного на своїх губах.

Міхаель замислився. Він дивився на мене, насупивши брови та схрестивши руки на грудях. Його погляд був уважним, наче він сканував кожен міліметр мого тіла, намагаючись знайти рішення, яке не зашкодило б моєму здоров'ю. 

Після хвилини роздумів він сказав:

——— Може, тоді хоча б рибу? Вона менш шкідлива.