Читати книгу - "Ярослав, Ольга Вільна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Так. У вас повний карт-бланш. Якщо виникатимуть проблеми, зв’язуйтесь напряму по цьому номеру, – протягнув просту біленьку візитівку, з указаними на ній номером та ім’ям. Без будь-яких орнаментів та градієнтів, без дописів про посаду чи навіть місце роботи. Шматок білого пластику. – Величко Костянтин, голова служби безпеки княжого дому, – на цьому Рєзніков трохи смикнувся. – Дружинники поза його прямою компетенцією, але при необхідності, він зуміє швидко отримати всі дозволи на допит.
«Ну, все з самого початку було серйозним», – подумалось Денису.
– Щодо поговорити з кимось, наскільки мені відомо, – продовжив губернатор, – при тямі тільки Боголюбов. Має бути в цій лікарні. Однак не розраховуй на щось дивовижне. Переважна більшість тих, кого я бачив, перебувають в шоковому стані.
– Прийняв. Пішов! – вислизнув з неприємного в усіх відношеннях приміщення, достаючи дорогою телефона. Наданим шансом треба було користуватись одразу і на повну.
«Коли ще можна буде просто так взяти і подзвонити самому голові СБК? – посміхнувся. Денису по службі доводилось працювати з СБР – службою безпеки Русі. Однак такі її окремі підрозділи як безпека княжого дому, що скорочено звалась СБК і мала свої, геть інші задачі, та княжа дружина, яка де-юре входила в склад СБР, але де-факто ніяк їм не підпорядковувалась, зазвичай лишались поза доступністю широкого загалу. – Пересічним громадянам з ними майже ніяк не перетнутись».
Виклик прийняли одразу, що ще раз нагадало про серйозність ситуації і високі ставки.
– Слухаю, – сухе і коротке.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ярослав, Ольга Вільна», після закриття браузера.