Читати книгу - "Фактологія"

Але мені не треба було нервуватися. Ця провідна міжнародна аудиторія, яка протягом наступних днів розкладатиме одне одному світ «по полицях», справді знала про рівень бідності більше, ніж загальна публіка. Ми отримали дивовижні 61 % правильних відповідей на це запитання. Але на два — про зростання населення в майбутньому і про наявність базової медичної допомоги — вони все одно відповіли гірше, ніж шимпанзе. І це були люди, які мали доступ до найновіших даних, люди, які мали радників, що могли надавати найактуальнішу інформацію. Їхнє невігластво не можна було назвати застарілим світоглядом. Проте їхнє уявлення про світові факти було неправильним.

Після Давоса все більш-менш прояснилося.

Наші драматичні інстинкти та задраматизований світогляд

Ось так і виникла ця книжка. У ній я поділюся з вами тими виснов­ками, яких нарешті дійшов після багатьох років намагань навчити фактологічного світогляду і спостережень за людьми, які все одно неправильно тлумачать факти, навіть коли вони просто перед очима. Висновками про те, чому так багато людей, від простих громадян до дуже розумних, високоосвічених фахівців, відповідають на запитання про факти світу гірше, ніж шимпанзе. (Я розповім вам про те, що ви можете із цим зробити).

Коротше, замисліться про те, що відбувається у світі. Війна, насилля, природні лиха, катастрофи, що сталися через людську діяльність, корупція. Усе довкола так погано, і здається, що ставатиме тільки гірше, правда? Багаті багатшають, бідні біднішають; кількість останніх лише зростає; ресурси невдовзі виснажаться, якщо ми не придумаємо, як ужити кардинальних заходів. Принаймні саме таку картинку бачать люди західного світу в медіа і носять у своїх головах. Я називаю це задраматизованим світоглядом. Він стресогенний і оманливий.

Насправді переважна кількість населення світу живе десь посередині шкали доходу. Можливо, вони не належать до того, що ми вважаємо середнім класом, але вони не живуть в умовах крайньої бідності. Їхнім малюкам роблять щеплення; коли вони підростають, то йдуть до школи (зазвичай ідеться про родини з двома дітьми); за кордон вони їздять відпочивати, а не тікають, як біженці. Крок за кроком, рік за роком світ покращується. Не лише в якійсь сфері в межах одного року, а зазвичай загалом. І хоча у світі ще залишилося багато суттєвих труднощів, людство вже досягло величезного прогресу. Це — фактологічний світогляд. А до негативних відповідей на мої факто-запитання людей приводить задраматизований світогляд. Вони постійно інтуїтивно звертаються до свого бачення, коли замислюються, думають, здогадуються про щось або щось вивчають про світ. Отже, якщо уявлення про світ викривлене, то і всі здогадки будуть систематично неправильними. Але причиною такого задраматизованого світогляду є не просто застарілість інформації, як я колись думав. Навіть якщо в людей є доступ до найновіших даних, вони все одно сприймають світ неправильно. І я переконаний, що це не через лиховісні медіа, пропаганду, неправдиві новини чи неправильні факти.

Мій досвід, десятиліття лекцій та аналізу, а також спостереження за тим, як люди неправильно трактують факти навіть тоді, коли вони в них під носом, нарешті привели мене до однієї думки. Задраматизований світогляд дуже важко зруйнувати, оскільки він пов’язаний із тим, як працює наш мозок.

Думаю, ви вже бачили це зображення раніше. Знизу лінія здається довшою, ніж зверху. Ви знаєте, що це не так, але що з того? Навіть якщо ви поміряли ці відрізки й отримали фактичне підтвердження, що вони однакові, ви все одно бачитимете два відрізки різної довжини.

У моїх окулярах стоять звичайні лінзи, що допомагають скоригувати мої проблеми зору. Але коли я дивлюся на цю оптичну ілюзію, то так само, як і всі люди, неправильно сприймаю те, що бачу. Це тому, що ілюзія відбувається не в очах, а в мозку.

Такі систематичні некоректні тлумачення не стосуються особистих зорових властивостей. Те, що більшість людей помиляється, означає, що тут нічого соромитись. Натомість варто зацікавитись: а як працює ілюзія?

Так само ви можете подивитися на результати громадських опитувань і пропустити стадію збентеження й сорому. Замість цього просто поцікавтеся, як працює ця «глобальна ілюзія»? Чому у стількох випадках людський мозок систематично неправильно тлумачить стан речей у світі?

Мозок сучасної людини — це результат мільйонів років еволюції. Ми тісно пов’язані з інстинктами, які допомагали нашим предкам виживати невеликими групами мисливців і збирачів. Наш мозок часто перестрибує до висновків, не витрачаючи часу на міркування, що колись дозволяло нам уникати нагальної небезпеки. Ми цікавимося плітками і драматичними історіями, які колись слугували чи не єдиним джерелом новин і корисної інформації. Наші організми вимагають цукру та жиру, які, коли їжі не вистачало, були джерелом енергії. У нас є багато інстинктів, які тисячі років тому були корисними, але зараз ми живемо в зовсім іншому світі.

Тяга до цукру та жиру робить ожиріння однією з найбільших проблем у сучасному світі. Ми маємо навчити дітей, як і самих себе, триматися подалі від солодощів та чипсів. Так само наше швидке мислення і звичка усе перебільшувати — наші драматичні інстинкти — викликають помилкові уявлення та є причиною задраматизованого світогляду.

Зрозумійте мене правильно. Ці інстинкти нам усе ще потрібні для того, щоб цей світ мав якийсь сенс і щоб пережити ще один день. Якщо ми ретельно розглядатимемо будь-яку вхідну інформацію та раціонально аналізуватимемо кожне рішення, нормальне життя стане неможливим. Нам не слід повністю вилучати жири й цукор, ми не маємо просити хірурга видалити ті частини нашого мозку, що пов’язані з емоціями. Але нам треба навчитися конт­ролювати ту кількість драматизму, яку ми в себе впускаємо. Наш неконтрольований апетит до драми може зайти дуже далеко й перешкоджати нам бачити світ таким, як він є. А це геть збиває нас із правильного шляху.

 Фактаж і фактологічне світосприйняття

Ця книжка є останньою битвою в моїй життєвій місії — протистоя­ти нищівному глобальному невігластву. Це моя остання спроба вплинути на світ: змінити способи мислення людей, заспокоїти їх ірраціональні страхи та переспрямувати людську енергію на конструктивну діяльність. У попередніх битвах я озброїв себе величезними масивами даних, програмним забезпеченням для відкриття очей, енергійним стилем лекцій та шведським багнетом. Цього виявилося недостатньо. Але я сподіваюся, що ця книжка буде найкращою зброєю.

Думаю, ви ще ніколи не стикалися з використанням інформації як терапії, а розуміння — як джерела душевного й інтелектуального спокою. Тому що насправді світ не такий драматичний, як здається.

Фактологія, як і здорова дієта й регулярні фізичні навантаження, може й має стати частиною