Читати книгу - "Межа , Шепіт Оповідачки"

Мене справді вразила ця сцена.
Це завжди дивно — коли людина долає внутрішній спротив, записується на консультацію, приходить... сидить у кабінеті — і раптом просто підіймається з місця та йде.

Просто так.

Наче це не розмова про їхнє життя, не спроба розібратися у чомусь важливому — а звичайна зупинка на шляху, де можна за бажанням вийти з вагона й піти далі.

Олександр вже підвівся з дивану — легко, без конфлікту, з тією несерйозною усмішкою, з якою щойно жартував із Катериною.
— Ти тут поговори, якщо хочеш, — кинув він майже грайливо до дружини, — а я, мабуть, піду. Навіщо мені тут бути, якщо це більше твоє питання, а не моє.

Він уже зробив кілька кроків до дверей — впевнено, ніби це справді його звична тактика в житті. Йти, коли стає незручно. Не торкатися того, що болить.
Внутрішньо я майже відчула цей механізм — класичний захист: втеча.

Я дивилася йому вслід кілька секунд — ніби дозволяючи собі цю паузу, спостереження.

Чи то слабкість? Чи небажання бачити проблему? Чи, може, звичка триматися осторонь усього, що неможливо контролювати?

Проте я знала: відпустити його мовчки — означало б втратити цей тонкий зв'язок довіри, який ми тільки почали вибудовувати.

Я вдихнула глибше — і з тією внутрішньою м'якою наполегливістю, якою психолог тримає межу, озвалася:

— Олександре, — мій голос прозвучав спокійно, але чітко, — те, що ви зараз робите — це втеча. Це спроба уникнути проблеми. Але проблеми, як правило, не залишаються за порогом кабінету. Вони йдуть слідом.

Він зупинився.

Його постать завмерла у дверях. Чоловік не йшов — але й не повертався. Стояв спиною до нас, наче вагаючись: лишитися в старому сценарії чи зробити над собою зусилля.

Я перевела погляд на Катерину — і в цю мить побачила в очах жінки щось нове.

Ту глибоку, майже фізичну втому й біль, яку люди зазвичай ховають за усмішками й жартами.

Вона дивилася вслід Олександру так, наче бачила це вже не вперше. Наче він йшов від неї не тільки сьогодні, не тільки тут.

Йшов знову. Але насправді — давно.

Я чекала. Чекала, чи зможе Сашко зробити вибір.

І чи готова буде Катя прийняти цей вибір...