Читати книгу - "Заміж за першого-ліпшого, Елла Кальницька"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Навіть не сподівалася. Навіщо мені це?
— Це ти дай відповідь. Особливо після того, як полізла до мене цілуватися. Та й під час розпису ти не була скромною.
— Татуся ж треба було позлити.
— Дури когось іншого. А зі мною в дурні ігри не грай, бо тепер бачу, яка ти!
— Яка? — солодко посміхається.
— Я список напишу. А тепер геть з очей. П’ятий поверх, 325-та квартира. Бабусю звати Марія Павлівна.
— І що я їй скажу? — ніяковіє, тримаючи сумочку в руках, ніби прикриваючись нею, як щитом.
— Що ти гостя Тимура. А потім уже сама, звикай. Я тобі не нянька. Речі потім занесу.
Пішла вона. Принцеса. Ще не зрозуміла, що тепер вона не керує мною, як колись.
Дістаю з салону сигарети, запальничку та знімаю напруження єдиною втіхою — палінням. Рідко вживаю, але тільки так можу заспокоїти нерви. І що робити з Дариною — не знаю. Купити квіти, купу смаколиків та поїхати? Але що я їй скажу? Всієї правди не розкриєш, бо невідомо, який сценарій завтра прочитаю в газеті.
— Княженко, невже це ти?! — праворуч звучить голос давнього дідусевого знайомого — Петровича. Колись вони давно полюбляли рибалити.
— Він, дядьку Петре. А ви в гості до онуків?
— До них, рідненьких…
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Заміж за першого-ліпшого, Елла Кальницька», після закриття браузера.
