Читати книгу - "Втікачка з Сутінкового світу, Марина Сніжна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Просто подбай про неї, – тихий шепіт, майже людський.
Я не могла зрозуміти, знайомий він мені чи ні. Та й у своєму теперішньому стані навряд чи могла б згадати.
– Коли я побачила цю дівчину, то не думала, що ти зробиш її однією з нас.
– Вона має жити, – якось дивно відповів голос. – Стати достатньо сильною, щоб перестати бути такою вразливою.
– Ти ж насправді не збираєшся віддавати її Атію? – похмуро запитала Гілера.
– Ти забуваєшся! – цього разу шепіт здався зловісним і викликав тремтіння по всьому тілу. – Я не зобов’язаний перед тобою звітувати.
– Пробач… – голос жінки став покірним, але в ньому все одно прозирали незадоволені нотки.
– Подбай про те, щоб вона стала достатньо сильною… І щоб переродження проходило нормально.
– Я зроблю все, як ти хочеш.
Щось ніби знову затягло за завісу реальності. І що було далі, я не побачила. Залишилися лише відчуття. Жорстока лихоманка, що чи то вбивала мене, чи то перетворювала на щось зовсім інше…
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Втікачка з Сутінкового світу, Марина Сніжна», після закриття браузера.
