Читати книгу - "Тіні Лендорну, Радомир Український"

Еріон мовчав, дозволяючи Архону продовжити. Усередині він відчував, що це лише початок розкриття таємниці, яка охоплювала його останнім часом.

— П’ять артефактів, — нарешті повторив він. — Що це за речі і чому вони настільки важливі для вас?

Архон злегка нахилив голову, вдивляючись у Еріона з уважністю, ніби зважуючи, наскільки той готовий почути правду.

— Клинок Ночі — перший, — почав він, його голос лунав у підземеллі, як відлуння. — Він уособлює смерть і тінь. Це зброя, що поглинає життя і зв’язує волю свого власника, перетворюючи його на інструмент темряви. Другий артефакт — Амулет Сутінок. Він дає змогу маніпулювати тінями, створюючи ілюзії та дезорієнтуючи ворогів. З його допомогою можна змусити навіть найдосвідченішого бійця втратити орієнтацію, але ціна за використання цієї сили завжди висока.

Еріон слухав уважно, намагаючись усвідомити всю масштабність того, що розповідав Архон.

— Третій — Кільце Пустоти. Воно позбавляє свого носія емоцій, даруючи абсолютну ясність і контроль. Але з часом ти втрачаєш здатність до співчуття, любові чи навіть радості. Людина стає холодною машиною, готовою виконувати будь-які завдання, але ціною людяності. Четвертий — Кільце Тіней. Його носій отримує владу над тінями, змушуючи їх слугувати своїй волі. Ті, хто носив його, могли зникати в темряві або змушувати тіні вбивати своїх ворогів. Але ціна за це — поступова втрата душі, яка зникає в тій самій темряві.

Архон зробив паузу, щоб дати Еріону переварити сказане, а потім продовжив із відчутною повагою до сили своїх слів:

— І останній — Ключ Суду. Його вигляд нікому не відомий, і жоден з нас не бачив його на власні очі. Він є ключем до всього, що тримає ці сили разом, але водночас може стати причиною їхнього руйнування.

Еріон відчував, як у грудях зростає важкість. Кожне слово Архона розкривало перед ним масштаб небезпеки, якої він навіть не міг уявити. Але в його словах була ще одна істина.

— І ви хочете контролювати всі ці артефакти, — нарешті сказав він, дивлячись просто в очі Архону.

Усмішка Архона стала ширшою, але холоднішою.

— Не просто хочемо, — відповів він. — Це наш обов’язок. Тільки Братство Тіней здатне зрозуміти і зберегти баланс, який вони уособлюють. У чужих руках ці артефакти стануть інструментом хаосу, здатним знищити цей світ. Тому ми стежимо, відбираємо, контролюємо. І навіть Клинок Ночі, який тепер твій, зрештою має повернутися туди, де йому належить бути.

Еріон знав, що відповісти, але поки мовчав. Він усвідомив, що тепер у нього на руках не просто зброя, а частина більшої гри, від якої залежить не тільки його доля, але й усього світу.

Архон ледь нахилив голову, його темний погляд упився в Еріона, мов клинок, що проникає в найглибші закутки душі.

— Ми — Братство Тіней, — промовив він, його голос звучав тихо, але кожне слово, мов удар дзвона, відлунювало в просторі. — Наша мета проста: зібрати всі артефакти та повернути прихильність суддів темряви. Тільки з їхньою силою ми зможемо відновити рівновагу, яка була втрачена. Але ті, хто стануть нам на заваді, побачать, що темрява може бути безжальною до своїх ворогів.

Еріон відчув, як його серце стислося, і цей удар відчувався в грудях, ніби невидимий ланцюг обплів його. Тепер картина почала прояснюватися: Братство не просто оберігало артефакти, як це могло здатися спершу, — вони прагнули підкорити їхню силу для досягнення своїх цілей, навіть якщо для цього доведеться використовувати силу суддів.

— Ви не лише вартові, — сказав Еріон, напружено дивлячись на Архона. — Ви хочете змусити суддів темряви повернутися на ваш бік... Але навіщо? Що змушує вас ризикувати всім заради цього?

Архон ледь помітно усміхнувся, і ця усмішка більше нагадувала тінь, що крадеться за світлом. У його очах спалахнув дивний блиск, ніби він смакував своїм знанням.

— Світ забув про темряву, — почав він, ніби згадуючи далекі часи. — Колись судді були частиною цього світу, силою, яка не дозволяла світлу пожирати все на своєму шляху. Вони підтримували баланс, допомагали у великих звершеннях, дарували силу тим, хто приймав їхню волю. Але люди вирішили, що можуть обійтися без них. Вони відкинули темряву, заперечили її силу, і судді відвернулися.

Архон зробив крок уперед, його постать здавалася ще вищою у м’якому мерехтливому світлі.

— Без їхньої присутності світло захопило більше, ніж належало. Рівновага зруйнована, і ми залишилися на межі хаосу. Братство має намір виправити цю помилку. Повернути суддів темряви, показати їм, що їхня сила потрібна, і знову отримати їхню прихильність. Ці артефакти — ключ до цього. Вони не просто зброя чи інструменти. Вони символи союзу, якого ми маємо досягти. І ти, Еріоне, тепер теж частина цього.

Слова Архона зависли в повітрі, мов глибока тінь, яка простягалася навколо, і Еріон відчув, що його затягує у щось більше, ніж він міг уявити.

Салем, що досі мовчки слухав, нарешті не витримав і заговорив:

— Але чи не ризикуєте ви дестабілізувати те, що залишилося від цього балансу? Як ви збираєтеся тримати контроль над такою силою?

Архон зневажливо подивився на Салема, ніби його слова не мали жодного значення.

— Ми готові до будь-яких ризиків. Ті, хто наділений істинним розумінням тіней, зможуть підкорити їхню силу. Ми не сумніваємося в собі, але… — він знову повернув погляд на Еріона, — сумніваємося у тобі, бо ти — лише черговий претендент, що не розуміє справжньої суті цих сил.