Читати книгу - "МарІуполь. Як ми виживали... Хроніка війни., Олександр Зоря-Заря, Ольга Заря"

Уда́р по знання́х, по нау́ці, по ду́ху,

які́ є надба́нням усі́х поколі́нь…

Хапа́є промі́ння дику́н недолу́гий

і пха́є в кише́ні бездо́нні свої́.

За ґра́ти кати́ потягну́ли осві́ту –

зруйно́вана вщент А́льма-ма́тер, на жаль…

Осві́ченість безцеремо́нно доби́то –

для них вона́ – за́йва, сторо́ння, чужа́…

ЛІКАРНІ МАРІУПОЛЯ:

14 зруйнованих медичних закладів. Медики, попри загрози та ризики, залишалися на своїх місцях, рятуючи життя. Та прийшли "рятівники", які позбавили всіх цього життя. Бомби, що падали на пологові будинки, перетворили місце зародження життя на місце смерті.

БУЛО:                                                                       СТАЛО:

Хто наважився перетворювати місце зародження життя – на місце смерті?

Уби́ли тих, хто ніс дари́ спасі́ння…

Ліка́рні вми́ті кро́в’ю та слізьми́…

бо ви́нними призна́чені безви́нні,

і вби́вчий морок свя́тощі затьми́в.

Поло́гові буди́нки – у зневі́рі,

біду́є ца́рство на́ших немовля́т…

Дитя́чі голоси́ – казко́во щи́рі –

брині́ли вчо́ра – ни́ні не бриня́ть…

Сучасне медичне обладнання, яке вдалося вберегти, було відправлене в напрямку, добре відомому всім. Ці найновіші апарати, що могли врятувати безліч життів, тепер стали лише здобиччю для загарбників, які прагнуть вкрасти не тільки матеріальні цінності, а і право на життя.

Загарбники крадуть усе, включно із правом на життя!

У те́мні глиби́ни тягну́ли здобу́тки,

які́ рятува́ли бага́то житті́в…

У ко́жній краді́жці живе́ «незабу́дка»

про ко́жну люди́ну, що кат погуби́в.

РИНКИ, МАГАЗИНИ, КАФЕ та ГОТЕЛІ МАРІУПОЛЯ:

Знищено понад 75 одиниць. На ринках і в магазинах люди купували продукти та товари, задовольняючи свої найрізноманітніші потреби. У кафе та ресторанах проводили час, святкували ювілеї та важливі події. У готелях жили гості міста, хтось приїздив у справах, інші відпочивали біля моря. Усі вони не знали, що їхня діяльність не потрапляє у сферу інтересів "великого народу", чия велич полягає в невиправданій самозакоханості й марнославстві. 

БУЛО:                                                                               СТАЛО:        

Перефразовуючи Крилова, можна сказати: «Велич ваша лише в тому, що вам хочеться їсти…»

Земля́, що зви́кла ди́хати свята́ми…

Земля́, яка́ вдиха́ла доброту́…

Земля́, яка́ над мо́рем розквіта́ла

зіткну́лася з нена́вистю вприту́л.

Прині́с нена́висть буреві́й підсту́пний,

злама́вши до́лю, спо́кій і мету́…

та опови́вши і́стину абсу́рдом,

себе́ перевзува́є на льо́ту.

ХРАМИ МАРІУПОЛЯ:

Хра́ми – зруйно́вані…

Свя́тість – в руї́нах…

Ві́ра і спо́мини –

нас не поки́нуть!

Зруйновано 10 храмів. Виявляється, що "визволителі" бомбили храми в ім'я віри… Замисліться! Бомбили Божі храми і кричали: "З нами Бог!".  Життя може бути духовним, може бути матеріальним. Духовне — вище. Воно визначає мету існування, ідеали і життєві цінності людини. Розсудливість дає змогу їх поєднувати. Нестача розсудливості веде до крайнощів. У результаті — суспільство втрачає віру в Добро, позбавляється добробуту, котиться вниз по похилій у багнюку. Ту саму багнюку, яку влада окупантів називає духовністю, духовністю обраного народу. Саме ту багнюку, яка, за словами цієї влади, і призведе цей обраний народ до раю.

БУЛО:                                                                        СТАЛО:

Ось це божевільне марення і дозволяє нелюдам бомбити храми зі словами "З нами Бог!"

На вуста́х – моли́тва,

меч в руці́ – крива́вий…

Слі́по йдуть у прі́рву –

те́мряву несла́ви.

Ни́щать Бо́жі хра́ми,

хи́жість прославля́ють,

ві́рять, що стада́ми

їх веду́ть до ра́ю.

КІНОТЕАТРИ, БУДИНКИ КУЛЬТУРИ, СПОРТИВНІ СПОРУДИ:

Зруйновано понад 20 об’єктів. Зруйновано й пограбовано! І це не середньовіччя! Це нові варвари ХХІ століття! Варвари, які принесли із собою темряву. Усе розграбовано й вивезено, сучасні варвари залишили лише порожнечу.