BooksUkraine.com » 📖 Фентезі » Тіні Лендорну, Радомир Український 📚 - Українською

Читати книгу - "Тіні Лендорну, Радомир Український"

9
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Тіні Лендорну" автора Радомир Український. Жанр книги: 📖 Фентезі. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 48 49 50 ... 180
Перейти на сторінку:

Еріон, ще досі трохи приголомшений, відвів погляд на Тінеріз, який тепер спокійно лежав поруч на землі. Меч виглядав так, наче нічого не сталося, але Еріон відчував, що щось змінилося у їхньому зв’язку — щось стало ще глибшим, темнішим і більш непідвладним контролю.

— Ти щось бачив, коли взяв Тінеріз? — запитав Салем, обережно спостерігаючи за ним. — Я помітив, що ти збирався знову його використати, але тоді здавалося, що меч сам відступив.

Еріон зітхнув, пригадуючи яскраві видіння, у яких він, підкоряючись темній люті, вбивав усіх адептів Братства.

— Видіння, — відповів він, поглянувши на Салема з відтінком страху в очах. — Я бачив, як цей меч… як я з ним… винищую кожного, хто стояв переді мною. Можливо, це лише марення, але з кожним разом ці видіння стають усе реальнішими.

Салем зітхнув і подивився на вогонь, задумливо обмірковуючи почуте.

— Це не марення, Еріоне, а попередження. Я гадаю, що Тінеріз з кожним кроком забирає частину тебе, спонукаючи до кровопролиття. І тепер, здається, він хоче більшого, ніж просто помсту чи захист, — сказав він серйозно. — Поки ти ще можеш його стримувати, треба зрозуміти, як уникнути повної втрати контролю.

Еріон, вдивляючись у мерехтливі язики полум’я, мовчав, але Салем бачив, як його напруга віддавалася в ледь помітному стисканні пальців на коліні.

— Архон згадав, що єдиний шанс вижити — об’єднати всі артефакти, — сказав Еріон нарешті, не відводячи погляду від вогню. — Але тоді ми зробимо саме те, чого Братство і хоче. Це означатиме, що ми станемо лише пішаками в їхній грі.

Салем схвально кивнув, хоча в його погляді з'явилася тінь невпевненості.

— Якщо це правда, то вибір, який стоїть перед нами, ще складніший, ніж я думав, — сказав він. — Бо якщо ти не об’єднаєш артефакти, Тінеріз зжере тебе. Але якщо ти підеш цим шляхом, ми ризикуємо не лише втратити тебе, а й віддати в руки Братства силу, яку вони шукають.

Еріон нарешті повернувся до нього, і в його очах горіла рішучість, змішана зі страхом.

— Тому я не можу помилитися, — промовив він тихо. — Поки ми не знатимемо більше про кожен із артефактів і їхню роль, я не зроблю жодного кроку, який може привести нас до катастрофи.

Салем на мить задумався, не відводячи погляду від вогню.

— Братство Тіней, схоже, не просто зібрання фанатиків, — повільно почав він. — У них є структура, є мета. Вони ставляться до цих артефактів як до священних символів, але також і як до зброї. Можливо, кожен із них шукає спосіб повернути владу або захистити свої амбіції, але Архон — інша справа. Він, мабуть, один із небагатьох, хто насправді знає, чого хоче досягти.

Салем перевів погляд на Еріона, його очі світилися вогнем рішучості.

— Архон бачить у тобі ключ, тому що Тінеріз тебе визнав. Меч обрав тебе, і це робить тебе для них інструментом, якого вони або хочуть підкорити, або знищити. Я гадаю, що вони бояться, що ти можеш піти власним шляхом і, можливо, зруйнувати їхні плани, — продовжив Салем. — Ти маєш вибір, навіть якщо вони намагаються переконати тебе в протилежному.

Еріон на мить замислився, розмірковуючи над почутим.

— Тоді, якщо я для них усього лише зброя, яка може зіграти як на їхньому, так і на моєму боці, — він зупинився, відчуваючи дивну впевненість у своїх словах, — значить, вони бояться. Бояться того, що я зможу їх зупинити. І якщо так, то я не буду для них зручним інструментом.

Салем усміхнувся ледь помітно, в його погляді промайнув відблиск поваги.

— Отже, ми вирушимо далі, розгортатимемо цю гру на власних умовах. Але потрібно бути обережним, бо їхні очі та вуха, як сказав Архон, є всюди.

Еріон уважно подивився на Салема, тримаючи Тінеріз у руці. Після зустрічі з Архоном він не міг позбутися думки, що меч якимось чином обирає, кому підкоритися, або ж його сила проявляється не завжди.

— Салеме, — промовив він, простягуючи меч, — спробуй узяти Тінеріз. Я хочу побачити, як він вплине на тебе.

Салем скептично глянув на Еріона, потім на меч, що лежав у його долонях, лезо якого ледь помітно тремтіло, ніби реагуючи на пропозицію. Він недовірливо зиркнув на Еріона, але той кивнув, запевняючи його своєю впевненістю. Нарешті, з обережністю, Салем простягнув руку до меча, його пальці обережно торкнулися холодного руків’я.

Як тільки Салем узяв Тінеріз до рук, меч ніби ожив. Темна енергія тонким потоком потекла з леза, охоплюючи пальці Салема, мовби перевіряючи його наміри та силу. На обличчі Салема відбилося легке здивування, яке поступово змінилося зосередженістю. Він відчув незвичне тепло, що наче просочувалося крізь його шкіру і повільно проникало глибше, змушуючи його серце битися частіше.

— Це… — прошепотів Салем, його очі трохи звузилися, ніби він намагався зрозуміти природу цієї сили.

Еріон уважно спостерігав, зауваживши, як тіньова енергія огортає руку Салема. Але через кілька секунд енергія почала слабшати і зникла зовсім, залишивши лише прохолоду металу в його руках. Салем здивовано подивився на Тінеріз, але меч знову став звичайним, не проявляючи більше жодних ознак життя.

— Значить, він усе-таки не підкоряється кожному, — тихо сказав Еріон, дивлячись на Салема, а потім забрав у нього меч. — Але, здається, ти щось відчув, хоч і не до кінця.

1 ... 48 49 50 ... 180
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тіні Лендорну, Радомир Український», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тіні Лендорну, Радомир Український"