Читати книгу - "Порожнеча, Liia Hill"

 - Нічого не залишилось... ми не змогли... страшно жити коли відчуваєш порожнечу... 

 - Не кажи за нас. Шо значить ми не змогли? Ти мені потрібна. Хотів би зберегти стосунки.

- Я теж хотіла...
Стосунки у нас завжди будуть, у нас є діти!
Я дуже тебе любила! Але ніколи біля тебе не почувала себе потрібною, бажаною і захищеною, частинкою тебе. А останні роки ще й зжертою очікуваннями що покличеш до себе і просто скажеш, що кохаєш, захистиш і ми подолаємо всі труднощі, головне, щоб разом... МИ... Ти і я... а, взагалі, краще б зовсім не відпускав.
Але я розумію, що любов в кожного різна. Бажаю тобі знайти свою і бути щасливим.
Хочу продовжувати спілкуватись, життя одне і не треба його травити злобою.

- Шкодую... за те, що ти почувалася нещасною   поряд зі мною. Дійсно хочу, щоб твій стан покращився якнайшвидше. Добре, що рухаєшся в потрібному напрямку. Спілкуватися... спробуємо.

- Так, мабуть я хотіла більшого, того, що ти мені не міг дати, ну або не хотів. Головна помилка, що ми не могли відверто говорити про те, що почуваємо, чути один одного і вирішувати конфлікти. Ми замикались, мовчали а потім робили вигляд, що нічого не сталось і йшли далі. Це мене руйнувало. Нажаль, ми так і не навчились любити і поважати один одного. 
Ти дуже добра і гарна людина. І я не говорила, що була нещасною поряд з тобою. Просто хотілось щоб ти потоваришував з моїми тарганами, більше дотиків і обіймів, хотілось іноді почуватись біля тебе маленькою і слабкою.
Я ні про що не шкодую. Ми маємо дуже гарних дітей і маю надію, що будемо мати і чудових внуків.

 - Вдячний тобі, що прожила найкращі роки зі мною. Щиро бажаю тобі віднайти своє жіноче щастя і частіше посміхатися, тобі личить. Зі мною залишаться найкращі спогади.

- Дякую за все хороше, що було в нашому спільному житті і вибач, якщо зробила тобі боляче...

Кінець