Читати книгу - "Втікачка з Сутінкового світу, Марина Сніжна"

– Пробач мені… – хрипко промовив Атій, обережно поправляючи мій одяг. – Не уявляєш, як мені складно зберігати контроль над собою, коли ти поряд.

– Я думала, що ви харчуєтеся тільки людьми, – процідила я, струшуючи його руки і обхоплюючи плечі. Мене продовжувало трусити.

– Поглинання крові може бути не тільки заради їжі, – він відвів очі і навіть відступив на кілька кроків, щоб не допустити повторення. – Це приносить не менше задоволення, ніж…

– Можете не продовжувати, – мене пересмикнуло. – Отже, це у вас в порядку речей? Протикати одне одного іклами і смоктати кров? Навряд чи я колись сприйматиму таке нормальним!

За дверима почувся делікатний стукіт, і я з полегшенням зітхнула. Сама кинулася відкривати і насилу стримала порив кинутися Базіані на шию.

– Півгодини пройшло, Атію, – заходячи до кімнати, стримано сказала жінка.

– Я зайду за тобою ввечері, Тею, – пробурмотів Чорний Лорд і рушив до дверей.

Насамкінець подивився на мене трохи винувато. А я підібгала губи, даючи зрозуміти, що сьогоднішнім вчинком він досяг лише того, що я стала ще сильніше його ненавидіти.

Атій грюкнув дверима з такою силою, що штукатурка посипалася. Ми з Базіаною навіть здригнулися.

– Що тут сталося, дівчинко? – з цікавістю запитала наставниця, проходячи до кімнати і сідаючи у крісло.

– Декому не завадило б відпиляти ікла. А так нічого особливого, – буркнула я, влаштовуючись навпроти. – Краще не будемо про це говорити.

– Схоже, Атію не терпиться отримати тебе у своє повне розпорядження, – Базіана похитала головою. – Ніколи не бачила його таким!

– Яким?

– Він поводиться наче неврівноважений юнак. Хоча зазвичай являє собою зразок стриманості.

– Чорний Лорд? – вразилася я. – Зразок стриманості?!

– Повір мені, до зустрічі з тобою так і було, – вона підморгнула мені. – Зазвичай з віком вампіри все краще себе контролюють. Нестриманість вважається рисою молодих і недосвідчених. Атій за рівнем контролю над собою навіть півторатисячолітніх може за пояс заткнути. Але тепер бачу, що коли річ заходить про справжні почуття, навіть такі, як він, нічого з собою вдіяти не можуть.

– Та які там справжні почуття?! – я скривилася. – Та й взагалі, я тільки рада, що вже завтра він кудись їде!

– Він тепер твій Господар, Тею, – нагадала Базіана. – Хоч би як ти до нього ставилася, твоя доля тепер пов’язана з ним назавжди.

А ось це ми ще побачимо! Я вперто підняла підборіддя і, щоб уникнути розмови на таку небезпечну тему, запитала:

– То що я ще маю знати про те, що зі мною відбувається?

– Поговоримо трохи про те, як відбувається підготовка новообернених. У перші два місяці у вас ще дуже сильний зв’язок зі своєю людською половиною. Тіло тільки починає перестроюватися. Ми навчимо вас звичаям, які прийняті серед вампірів. Передамо те, що для інших рас назавжди залишиться таємницею. Про те, які здібності притаманні всім вампірам, а які можуть проявлятись індивідуально. У цей період у новообернених починають вперше проявлятися телепатичні здібності, але вам це важко контролювати. Навчання проходить у групах, так що ти не почуватимешся самотньою, Тею.

Згадавши про блідих особин, які обсміяли мою невдалу втечу, я відчула великі сумніви щодо цього. Якось не дуже хотілося зав’язувати з ними знайомство, не кажучи вже про дружбу.

– На третьому місяці на тебе чекають труднощі. Організм повністю відмовиться від людської їжі. З’являться ікла. Це переломний момент. Ти станеш буквально одержима кров’ю. Важливо стежити за тим, щоб не переборщити у її поглинанні. Саме на цьому етапі багато хто божеволіє. Перетворюються на звірів, одержимих одним лише прагненням – пити якнайбільше крові. Причому з живого джерела. Їх уже не влаштує, якщо їм просто принесуть потрібну кількість крові. Якщо такого пустити в людське поселення, він протягом кількох ночей усіх перетворить на немертвих.

– Який жах! – я заклякла, не в змозі повірити почутому.

Думка про втечу тепер не здавалася такою вже гарною. Я уявила, як повертаюся до рідного поселення і все закінчується кривавою бійнею.

– Тепер ти розумієш, чому я казала тобі, що повертатися додому – погана думка?

Я нервово кивнула.

– У цей період новообернені ізолюються. Кожен процес харчування відбувається під наглядом. Ми не дамо вам перейти межу і постараємося зробити так, щоб ви завдали якнайменше шкоди. Щодо цього можеш не переживати.

І на тому спасибі. Хоча я до кінця все ж таки не могла повірити, що зі мною і справді станеться щось подібне. З ким завгодно, але не зі мною! Я ніколи не стану з власної волі пити кров з живої істоти! Це занадто жахливо! Базіана, якщо й чула мою внутрішню промову, ніяк це не прокоментувала і продовжила далі:

– Три останні місяці будуть присвячені розвитку здібностей та посиленню контролю над власними інстинктами. Багато хто в цей період, згадуючи про те, що вони творили на третьому місяці, починають ненавидіти свою сутність. Іноді зовсім відмовляються від їжі. Дуже важливо приділяти увагу їхньому моральному стану. І останній етап... – Вона зам’ялася і зі співчуттям подивилася на мене.