Читати книгу - "Історія одного розлучення, Ана-Марія Еріш"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
А мені сподобалися батьки Тоні, особливо його мама. А от тато якось дивно дивився на мене, проте потім і він розслабився. Ми провели чудовий вечір. Всі мої хвилювання були марними. Здається, я їм сподобалася. Проте Тоні одразу попередив мене, аби я не розповідала про те, що знаю ким він працює. Коли прийде час — чоловік сам все розповість своєму батькові. Повернувшись додому, ми ще довго не могли заснути.
А на ранок довелося збиратися на роботу, адже і Тоні сьогодні мав якісь свої справи. Вдягнувши прості джинси та сорочку, я знайшла свої кеди. Так, не зовсім діловий стиль, проте зараз мені хотілося виглядати саме так. В офісі я ніколи не вимагала від працівників дрескоду, проте всі звикли, що я виглядаю як бізнеследі. Думаю, такий стиль здивує багатьох.
Сівши в машину, я увімкнула свою улюблену пісню та почала підспівувати. І хоча я й знаю, що в мене виходило не дуже добре, та зараз мені було байдуже на це. Настрій був просто чудовий, та я знаю як працює закон підлості. Обов'язково хтось все зіпсує. Та зараз я могла насолодитися цим щасливим моментом.
Коли я увійшла в будівлю "Ridell Inc.", то повсюди бачила здивовані обличчя. Піднявши сонцезахисні окуляри на голову, я всім мило посміхалася. Так, Кара Ріддель вміє це робити. Швиденько переговоривши з кількома працівниками, я піднялася у свій кабінет.
- Доброго ранку, Олівіє. - привіталася я.
- Доброго.
Дівчина не зводила з мене здивованих очей, проте досить швидко на її обличчя повернулася звична посмішка. Думаю, вона точно підозрює, що це все пов'язане з Тоні. Саме він робить мене такою щасливою, змушуючи змінюватися. Взагалі все змінилося з того часу, як він з'явився в нашому житті, і не лише в мене. Дід став частіше посміхатися, а ще його маленька родина стала більшою. Та й Тоні більше не схожий на того клоуна, з яким я познайомилася у Лас-Вегасі. Пройшло так мало часу, і нехай не одразу, та в нас все стало добре. Аби тільки все так було і надалі.
Я працювала, і мені навіть вдавалося сконцентруватися на роботі, але я рахувала час до кінця дня, адже дуже вже хотіла побачити свого чоловіка. Проте Олівія вирішила мене потішити — до мене на роботу вирішила завітати Ребекка Барроу. Я її зовсім не хотіла бачити, та я знаю, що просто маю поговорити з нею, адже вона не відчепиться. Тому я і сказала помічниці, аби вона запросила її сюди.
Жінка увійшла у своїй лінивій манері. Як завжди вона виглядала бездоганно, проте я бачила, що в неї під очима кола та й вигляд втомлений. Що ж, так проявляється відсутність грошей. Та я зараз не маю її жаліти, адже матері завжди було байдуже на мене. Я ж навіть не встала, аби привітатися з нею. Ребекка опустилася на крісло навпроти мене, не зводячи погляду.
- Знову будеш просити гроші? - спитала я.
- Каро, може я просто прийшла провідати тебе. І поговорити як мати з донькою. - просто відповіла жінка.
Це змусило мене розсміятися, адже матір'ю я б її точно не назвала. А тут вона вирішила поговорити зі мною відверто. Звичайно, це її якийсь черговий план аби взяти в мене гроші. От тільки я їй точно їх не дам.
- Про що?
- Цей шлюб на тебе погано впливає. - Ребекка уважно дивилася на мене. - Ти змінилася, і не в найкращу сторону. Зовсім не хочеш слухати власну матір. А я ж бажаю тобі лише добра. Взагалі, мені здається, що цей Тоні лише використовує тебе. Подумай сама, ви знайомі досить недавно, а вже говорите про кохання.
От тут вона вже переходить всяку межу.
- Не тобі розповідати мені про кохання. - прошипіла я. - На відміну від тебе я хоча б знаю, що це таке. А от добра... Давай дивитися правді у вічі, ти хочеш лише грошей. І тобі не подобається, що зараз я тобі їх не даю. І ні, це не через Тоні. Просто справді варто вже закінчувати з тим. - я намагалася опанувати свої емоції. - Тебе ніколи не було в моєму житті, адже тобі було байдуже на власну доньку. А зараз ти прийшла сюди й намагаєшся мене чомусь вчити? Знаєш, можна було б повірити, що ти намагаєшся все виправити. Та я тобі не вірю, та й такі люди не змінюються.
- Каро, ти сама не розумієш, що говориш. - в її очах я не побачила жодної емоції. - Я справді хочу стати частиною твого життя. Але для цього мені потрібні певні фінанси...
- Йди геть з мого офісу. - чітко промовила я. - Грошей ти не отримаєш, тому просто не витрачай мій час.
Розумію, можливо це і було жорстоко, але я дуже боялася, що можу передумати. Десь в глибині душі я справді хотіла, аби вона виправила все. Та я розуміла, що це не можливо. Такі люди ніколи не змінюються, адже в неї на першому місці стоять лише гроші. Добре, що я вирішила остаточно викреслити мати зі свого життя. Я навіть не помітила, як жінка покинула мій кабінет...
Мої любі читачі)))
Ми з вами повільно підбираємося до фіналу книгу, ще й почнуться головні проблеми в нашої пари. Але чи витримає кохання Кари і Тоні це все? Їх стосунки почалися не дуже добре, ще й це одруження на п'яну голову. А може такі шлюби найміцніші?
Навіть не знаю, побачимо далі. Я до останнього не могла вирішити яким же саме буде фінал. Прокинулася моя любов до трагічних фіналів. Але чи вдалося мені перемогти її? Подивимося)))
Обирати було неймовірно важко. Коли я починаю писати, то продумую кістяк, але він неочікуваних поворотів ніхто не застрахований) Тому відкривайте нову главу та поринайте в магії історії)
Всіх люблю та обнімаю =*
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Історія одного розлучення, Ана-Марія Еріш», після закриття браузера.