Читати книгу - "Заміж за першого-ліпшого, Елла Кальницька"

— Добрий вечір, смачного. Маріє Павлівно, я втомилась, тому прийму ванну та ляжу раніше спати.

— А ти що тут робиш? Я ж двері зачинила! – обурюється дівчина та кладе руку на руку бабусі. - Хто це така?

— Я ж тобі забула розповісти, наш Тимурчик вчора одружився. Це моя невістка – Аделіна. Чудова дівчинка. Сподіваюсь, ви згодом потоваришуєте. Адочко, це Маргарита – сусідка з другого поверху. Нещодавно повернулась з відпочинку, тож забігла до мене. Знайомтеся.

Здається, між мною та тією сусідкою ще отам, на порозі квартири, пробігла уявна чорна кішка. Погляд незнайомки – колючий та зверхній. Дівка оцінююче розглядає мене з ніг до голови.

— І де ж він її таку звичайну знайшов?

Я заніміла ще більше. Це що за тон?

— Риточко, це така романтична історія, не повіриш.

— Знаєте, Маріє Павлівно, не повірю. Наш Тимурчик то з однією, то з іншою, тепер одруження. Щось дивне коїться у вас. Його часом оця не приворожила.

— Хоча б хтось мене з порогу розкусив. Риточко, не базікай багато, бо запалю чорні свічки та нагадаю тобі на кавовій гущі нещасливу долю.

— Ви чули!? Вона хамка!

Бабуся здивовано дивиться то на мене, то на сусідку, яка розчервонілась від обурення. Неприємна особа. Здається, я загадала, хто це. Здається, найкраща подружка Тіни.