Читати книгу - "Наші розбиті серця , Кетрін Сі"

– Це звісно щось, але цього замало. 

Сподіваюся Генрі не подумає, що я поводжу себе нахабно.

– І я так думаю. 

Я знаю, що для таких, як мама Ейдена, найголовніше це репутація, тож моя погроза спрацює на неї, та не впевнена стосовно Ларрі. Від нього можна очікувати будь-яку підлість. 

– Ларрі часто п'є алкоголь? 

– Так, він майже кожний вечір їде до бару і там напивається, а що? 

– Мені згадалася Ельвіра, яка розповіла нам багато чого під алкоголем, можливо і Ларрі комусь розповів про своє “досягнення “? 

– А це можливо. – Киває головою Генрі. – Я дам тобі адресу клубу, він тільки там зависає з друзями. Можливо вони щось скажуть тобі. 

– Буду дуже вдячна. 

– Та краще сама не ходи туди, це гадюшник ще той. 

– Я піду з Брітні.

Генрі написав мені адресу і я відразу набрала подругу. Як я і очікувала, Брітні погодилася. Вона любить усілякі такі пригоди. 

О восьмій вечора я вже стояла біля бару й чекала на подругу. Я ніяк не очікувала того, що вона приїде не одна. 

– Хотіли веселитися без мене? – Ельвіра. 

– Ти знаєш, що ми тут не для веселощів? 

– Шпигування та вибивання інформації – це хіба не веселощі? – Підморгує мені. 

Я б хотіла накричати на Брітні за те, що вона покликала Ельвіру та я рада, що нас буде троє. Це буде не так страшно. 

Опинившись в середині приміщення ми відчули неприємний запах поту та дешевого алкоголю. Людей було багато, навіть занадто багато. 

– Вони не знають, що у місті є крутіші клуби? – Питає Ельвіра. 

– В них немає грошей на більш круті клуби, – відповідаю я, і оминаю ще одного п'яного чоловіка.

Танцпол просто забитий, ми ледве змогли пройти там. Я уважно дивилася на людей, та Ларрі серед них не було. Можливо тут є якісь приватні кабінки? 

– Будете пити? 

– Ні, – в один голос відповідаємо з Брітні. 

В нас є близько години, щоб дізнатися необхідну інформацію, не можна втрачати ні секунди.

– Тоді і я не буду, – прибирає від себе меню. – Ти бачиш його? 

– Ні.. можливо ми рано прийшли? 

– Дівчата поворот, – Ми швидко повернулися спиною до танцполу. – Наш клієнт тільки зайшов у клуб. 

Брітні ми показали фотографію Ларрі, і як добре, що ми це зробили. 

– Він не сам, біля нього двоє чоловіків. 

– Його друзі сподіваюся. 

Вони пройшли до диванів і вигнали всіх, хто там сидів до цього. 

Ми почекати поки вони замовлять випивку і потім почали діяти. Ельвіра погодилася побути нашою головною у цьому плані. Вона повинна випадково пролити на кожного з них по черзі алкоголь і ті, за нашим планом, мають піти до вбиральні, де ми з Брітні будемо чекати на них. Якщо Ларрі і впізнає Ельвіру, то це не буде підозріло, вона навіть зможе тоді відволікти його. 

І от, дівчина вже танцює біля них, обережно перевертає келих і весь вміст виливається на одного з трьох чоловіків. Спершу він починає лаятися, та потім Ельвіра і Ларрі обіймаються, а той третій лише йде до вбиральні. Чудово. Ми з Брітні йдемо за ним. 

Я відчуваю, як сильно хвилююся, та не можна піддаватися паніці. 

– Привітик, – Ми заходимо до туалету й зачиняємо двері. – У нас до тебе є декілька питань.

– Ви хто такі?! – Продовжує витирати штани від алкоголю. 

– Нам потрібно, щоб ти відповів на одне питання. 

– Я не буду відповідати.. раптом ви з поліції? 

– Такі красуні не працюють у поліції, – Каже Брітні і той починає сміятися.

– Ти маєш рацію, не працюють.. тоді хто ви? 

– Твій друг дещо зробив моїй подрузі і нам потрібно помститися йому. 

– Ларрі? – Киваємо. – Цей козел вже задовбав мене, тож я з радістю “підісру” під нього. 

Такого я не очікувала, та це навіть краще. Не доведеться силою вибивати з нього інформацію.

– Що він тобі зробив? – Питає Брітні. 

– “Вкрав” мою дівчину. 

– От гівнюк, – Брітні завжди вміла підібрати правильні слова. – Такого не пробачають. 

– Правильно! А він каже, що нічого не сталося.. то чим можу допомогти? 

– Нам потрібна інформація про те, що він зробив зі своїм братом. 

– З Ейденом? – Киваємо. – Я вам все розповім. 

Диктофон записав кожне його слово і я не могла повірити в те, що нам так пощастило. 

– Це тобі за допомогу, – Брітні дала йому сто доларів, – А це за мовчання, – дає ще купюру і мило посміхається.

– Радий допомогти вам, милі дами. 

Ми вийшли назад в зал і хотіли покликати Ельвіру, але її не було. 

– Де вона? 

– Не бачу. 

– Ларрі також немає.. 

От чорт. Ми швидко пройшли по території клубу всередині, але їх не було. Я показала Брітні знак, щоб ми вийшли на вулицю. 

Свіже повітря, яке щастя. 

– Давай перевіримо чи є його машина. 

Ми пройшли на парковку і машина стояла, а в машині сидів Ларрі та Ель. Цей козел лапав її за груди! 

– Вона непритомна? – Питаю в Брітні, та подруги вже й близько немає поруч. 

Вона схопила камінь з землі, і що є сили кинула у вікно машини, я побігла до неї. 

– Ви що робите? – Вийшов Ларрі. – Хейзел?! Ти що тут робиш? 

– Це ти що робиш, придурок? – Допомагаю Ельвірі вийти з машини. Її губа розбита. 

– То ви з нею? 

– Стій на місці! – Продовжує йти, тож Брітні з легкістю б'є його і той втрачає свідомість. – Я ж просила. 

– Ти як? – Дивлюся на Ельвіру. 

– Мій батько не пробачить йому цього. 

– Це класно, та нам цікаво, як ти себе почуваєш? – Повторює моє питання Брітні. 

Ельвіра подивилася на мене, потім на Брітні. 

– Я жахливо злякалася, – Починає плакати. – Думала, що він згвалтує мене.

Заспокоюючи подругу ми сіли в машину і поїхали звідси геть. Докази у нас є, і до всього цього, ще й батько Ель відкриє справу проти Ларрі за домагання й побиття. 

Цей день був настільки важким, що я по приїзду до квартири хотіла лягти спати, та сталося геть не так, як я очікувала. На кухні сидів Ейден.