Читати книгу - "Приручити Дикого, Анна Лященко"

Раян

Після весілля на Караді, моє життя перетворилося на якийсь страшний сон. І якщо раніше Карада мене просто ігнорувала, то після шлюбного обряду вона мене ненавидить! І наша Істинність не рятує ситуацію і ніяк не сприяє покращенню наших стосунків. Для Каради я той, хто назавжди розлучив її із коханим, позбавив шансу на щастя, силою нав'язавши шлюб.

Як же я ненавиджу Дикого! Як би це дивно не звучало. Але саме він стоїть між мною та моєю дружиною.

Як тепер виплутатися з цієї пастки, в яку я сам себе по дурниці загнав?

Щоночі повторюється те саме: увечері я йду з нашої кімнати, чекаючи, коли моя дружина засне. І потім як злодюжка, посеред ночі, крадучись, намагаючись не розбудити дружину, повертаюся, щоб хоч пару годин відчувати її поруч. Весь день Карада уникає мене і тільки ночами дівчина довірливо притискається до свого Дикого, але щоранку, ледве прокинувшись, з огидою дивиться на мене – принца Раяна.

Усі ці дні Карада не обертається. Я розмовляв із Дарією, і вона трохи заспокоїла мене, сказавши, що це тимчасово. Конфлікт Каради з її драконицею поступово згладиться, але краще було б, щоби дівчина перестала відкидати нашу Істинність і змирилася з цим. Сподіваюся, Дарія намагатиметься переконати племінницю в необхідності прийняти дароване Богами.

Ще й ця історія з її братом, Ярдом. Карада уважно стежить, щоб я випадково не образив її дорогого братика! Мені здається, якби не це, вона взагалі не цікавилася б, де я і чим займаюся.

Мої супровідники постійно ходять за мною та за моєю дружиною. Близнюки приставлені наставником до Каради та разом з нею можуть пересуватися по всій території Академії, тоді як я перебуваю під домашнім арештом і можу виходити з нашої резиденції лише на заняття. Деян і Кред супроводжують мене постійно і вже дратуються через ці обмеження. Час від часу я підливаю олії у вогонь і нагадую їм, з чиєї вини це відбувається. І демонстративно потираючи руки та закочуючи очі, вголос відлічую дні до можливої ​​появи мого батька. Така собі, звичайно, розвага. Але хоч щось. Гніву Грега бояться всі. Якщо чесно, то я не виняток!

Кай

Я чекав на появу Грега через два тижні, але він вкотре мене здивував, з'явившись в Академії менше ніж через тиждень, після одруження Раяна.

- Кай, де Раян? З ним все гаразд??

- Так. Він на заняттях. А ти як тут виявився?

- Що, не чекали?

.- Чекали, але пізніше. Поки новини дійдуть, поки прилетиш.

- Відчув, що син у небезпеці й одразу рвонув сюди. Розповідай, що сталося? І не брехати! Щодо одруження я вже знаю. Зустрів посланця по дорозі.

- Ну, коли про весілля ти вже знаєш... Що розповідати? - я знизую плечима.

- На кому він одружився? Я так зрозумів, що не на Ельвірі? Дивно, адже все йшло до цього. Кай, ти міг би потурбуватися і довести до шлюбу. То була вигідна партія! - продовжує допитуватися Грег.

- Але, може, й добре, що до шлюбу з Ельвірою не дійшло? Адже принц зустрів свою Істинну! - повідомляю Грегу радісну новину.

- Ось як. Ну що ж, це інша справа! І хто вона? - Грег зрадів і це, мабуть, добре.

- Дочка Каттара – посла Імперії у королівстві.

- Хмм, ось та щупленька?? О Боги, ваші рішення мені не завжди зрозумілі, але не нам із вами сперечатися. Сподіваюся, хоч одного онука я від неї отримаю. Але це зараз не головне питання. То що з принцом? Чому в мене в грудях раптом защеміло, та так, що я все кинув і примчав? Ммм?

- Брат Каради, був дещо засмучений поспішним весіллям... - починаю по трохи видавати правду.

- Та ще напевно не було згоди нареченої на шлюб… - Грег добре знає свого сина, тож не дивується.

- Та й це теж відіграло свою роль.

- І вони побилися?

- Не зовсім... - я розумію, що приховувати правду від Грега собі дорожче. - Ярд побив принца.

- Раян не чинив опір??

– Ні.

- Зрозуміло, побоявся покалічити брата дружини... Він завжди був такий. Ну з цим все зрозуміло, а охорона принца? Я вибрав найсильніших та найпідготовленіших молодих драконів у провожатий; супровідників сину! Чи Ярд настільки гарний, що впорався і з цими чотирма бугаями?

- Ну, з ними тільки принц може впоратись... - я намагаюся відтягнути момент, коли станеться непоправне.

- Так що сталося? Досить тягнути ящірку за хвіст! Розповідай!

– Раян отримав сильні ушкодження, довелося застосовувати примусовий оберт, — чую, як Грег скрипить зубами, усвідомлюючи всю небезпеку, яку наражався принц.

 - А його охорона?

- Грег, тільки не кип'ятись. Я вже провів з ними виховну роботу, більше не повториться!

– Де. Була. Охорона. Принца?

- Вони... їх не було в Академії в цей момент...

Грег гарчить і обертається. Добре, що ми так і не зайшли до хати. Я пам'ятаю, як розвалився мисливський будиночок, коли Грег у люті обернувся прямо всередині нього.