Читати книгу - "Магія у подарунок, Мiла Морес"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Дайна тягнеться до мене вкотре, а я як на голках.
- Стоп! Дайно, стоп! Це все через жіночі гормони, але скоро пройде. Ходімо, я проведу тебе до кімнати, тобі треба поспати, - доглядаю подругу, як хвору.
- Есмо, ти залишишся в мене на ніч? - Подруга шепоче, але виходить досить голосно. Арджин прокашлявся.
- Я все влагоджу, це непорозуміння, ти ж бачиш, вона, напевно, випила зайвого, - тягну подругу під руку, хоча та й без того впевнено ступає, навіть надто впевнено, встигає ще й завзято похитувати сідницями.
Піднялися з Дайною до її кімнати. Вона і там спробувала до мене недвозначно чіплятися. Довелося приструнити її грубістю. Мені трохи шкода її ображати, але поводиться вона дивно.
- Дайно, скажи, будь ласка, тобі раніше подобалися чоловіки, адже так? - Мені вдалося трохи втихомирити подругу, поклавши в ліжко.
- Так, Есмі, лягай поруч, обіймемося, - вона плескає віями, заманюючи мене під свою ковдру.
- Слухай. Адже тобі раніше подобався Арджин? Я майже впевнена, що ти закохана в нього.
- Ну, може, й подобався раніше, але тепер мені подобаєшся ти. Іди до мене, Есмо. Адже я теж тобі подобаюся.
- Дайно, ти хороша подруга, але мені подобаються чоловіки. Я зустрічаюся з Енді. А ти маєш будувати стосунки з Арджином. Бачила, він тобі квіти приніс? Дуже гарні, до речі. І він хлопець гарний, ви з ним створені один для одного.
- Есмо, я не хочу... Він чоловік... Він має цей... ну цей… Як у всіх чоловіків… Ти зрозуміла. Мені не подобається.
- Дайно, чоловік якраз і цікавий тим, що він має щось, чого немає у нас. Це, звичайно, не головна чоловіча перевага, але дуже важлива. Ти теж хотіла спробувати, пам'ятаєш? З чоловіком набагато краще, ніж із жінкою.
- А ти зустрічалася із дівчатами?
- Ні, але мені й не хочеться.
- Есмо, давай спробуємо, - Дайна підвелася на ліжку і почала мене погладжувати по плечу.
- Дайно, заспокойся, - знову доводиться бути твердою, трохи суворою. - Лягай спати. Я піду до себе. Добраніч.
Біля дверей на мене чекав Арджин. Сумний та нервовий.
- Все гаразд, вона не здорова, все налагодиться, - заспокоюю його і себе. - Зайдеш до неї завтра. Краще, якщо вона проведе час у ліжку.
- Гаразд, - він спантеличений не менше мого.
- Їй точно подобаються чоловіки, тож я тобі не конкурент, - постаралася пожартувати, але хлопець не засміявся. Я його розумію.
Я маю з'ясувати, що трапилося з уподобаннями Дайни. Вишикую в ряд свої думки, лежачи в ліжку під ковдрою. Втрутилися якісь сили, тому моя подруга раптом почала відчувати потяг до мене. Перше, вона забула Енді, хоча її пам'ять не мали стирати, адже магію того дня вона не бачила. Друге, тоді за руку її взяв Енді, і вона відчула спокій, який завжди відчуваю з ним я. Третє, у Дайни змінилися значні смаки.
Елім щось говорив про те, що стирати пам'ять не можна, тому що можна видалити зайве, зокрема й смаки. Тоді він наводив приклад із кавою, але стерти любов до чоловіків – це занадто. Як таке могло статися?
На той момент, у клубі, вона була перезбуджена. Її обласкали чоловіки, вона навіть хотіла переспати з одним із них. Енді взяв її за руку - Дайна заспокоїлася, бажання як рукою зняло. І разом з тим їй більше не хочеться чоловіків.
Вже пізно, але я маю щось зробити. Набрала номер Енді.
- Есмо, що трапилося? - Він не чекав, мабуть, мого дзвінка, неприховано здивувався.
- Все гаразд, Енді, тільки я спантеличена однією подією, - говорю загадково, інтонація погрозлива.
- В чому справа? – у його голосі настороженість.
- Моя подруга раптово полізла до мене цілуватися, і каже, що їй більше не подобаються чоловіки. Уявляєш?
У трубці почулося шарудіння, після цього ще щось схоже на кашель.
- Ти там смієшся?
- Ні, Есмо, я поперхнувся. Чай якраз пив, - могла б і здогадатися.
- Я от думаю, як таке може бути? – розмірковую вслух. - Ми були в клубі, вона вішалася на кожного чоловіка, а потім раптово принишкла. З того часу не приділяла чоловікам уваги, я не надала цьому значення. Але ці поцілунки… Знаєш, було дуже приємно.
- Есмо...
- Вона ще й по стегні мене гладила. Не знаю, може варто їй піддатися, - я перебільшую, звичайно, просто граю з ним, - пропонувала ночувати в її ліжку. Це так привабливо. Її кімната поруч із моєю. Зручно…
- Есмо, адже ми з тобою зустрічаємося. Це означає, що з іншими у нас нічого не може бути.
- Навіть якщо це моя подруга?
- Есмо, ти - моя дівчина, - він виділив кожне слово.
А мені весело. Я зараз відчуваю нечувану легкість. Все прояснюється у моїй голові. Тільки тепер я злюсь.
Ні, я розлючена!
- Енді, скільки разів ми з тобою бачилися?
- Два, Есмо, - відповідь надто поспішна, навіть не замислилася. - До чого ти питаєш?
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Магія у подарунок, Мiла Морес», після закриття браузера.