Читати книгу - "Узурпація: Євіанна, Erleen Nord"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Посмішка на обличчі Ігоря та його руки на спині ельфійки, декого сильно розізлили біля мене. Стіл, що стояв поруч з Ігорем, припіднявся в повітря та полетів в нього. На щастя нікого, крім Ігоря та Деяна, ним не збило з ніг. Люцетта встигла відскочити. Я, правда, так і не зрозуміла кого саме хотіла вдарити столом Юрія.
— Він нічого такого не зробив, — здивовано промовила я до Юрії, на що та схрестила руки на грудях та зробила ображений вигляд.
— А ти його не захищай, — відповіла вона спостерігаючи як з-під столу вилізали Ігор та Деян.
Те, що стіл неочікувано злетів, бачили всі, але, на щастя, ніхто не зрозумів, хто саме це зробив. Ми все ще були на землях Князівств, і магію тут не любили, навіть не дивлячись на те, що це князівство межувало з імперією, і тут ця нелюбов мала більше винятків.
А тим часом Ігор та Деян підійшли до нас. На обличчі Ігоря було видно провину, а от у Деяна роздратованість, яку я добре розуміла. Юрія ревнива та запальна, в прямому сенсі цього слова.
— І як вам такі веселощі? — запитала я єхидно.
— Йди за мною, — грубо промовила Юрія, провівши за собою Ігоря як малу дитину. Мабуть, повела його до їхньої кімнати, щоб там показати свій ревнивий та складний характер.
— Розслабився я подорожуючи з вами, — промовив Деян та сів навпроти мене. — Пропустив один удар.
— Ми всі останнім часом розслабилися, — відповіла я. — Нам би не влізати в проблеми та весь час бути напоготові на випадок нападу якоїсь потвори. А натомість влаштували тут хтозна-що.
— Так, ти права, — відповів він та поглянув у кут таверни. Ельфійка все так само налякано сиділа там, мабуть, не вірячи, що все минулося. — Ходімо вже спати, поки ті покидьки не прийшли до тями.
— Будемо спати в одній кімнаті?
— Тебе це непокоїть? Ти часто засинаєш в моїх обіймах, і нічого.
— Але ми вперше будемо самі, — трішки розгублено промовила я та пішла разом з ним.
Вночі в таверні було на диво тихо, я б навіть сказала, спокійно. Та скористатися цією тишею для сну не вдалося, і ми майже не спали.
Сьогодні вперше я розділила ліжко з чоловіком, і не шкодувала через це.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Узурпація: Євіанна, Erleen Nord», після закриття браузера.