Читати книгу - "Хроно-86: Мандрівники, Нічний Влад"

- Це точно він. - думав Ігор, переглядаючи результати останніх аналізів. - Це - шлях. Залишилось тільки зрозуміти, як інтегрувати ці частки в стабільний процес.

Тихі кроки стиснулись, коли до лабораторії зайшли його колеги. Всі вони були виснажені, бо не спали вже кілька днів, однак виглядали готовими продовжувати роботу, немов не в змозі зупинитись. Всі чекали від Ігоря чергового прориву, хоча й добре знали, як важко йому дається будь-який успіх.

- Ігоре, що там? Знайшов щось? - голос полковника Лисенко, одного з провідних дослідників, був хрипким, але в ньому відчувалась не стільки втома, скільки сподівання.

Ігор не відривався від екрана, його пальці швидко вводили нові змінні, коригуючи параметри моделі.

- Знайшов. Я думаю, ми впритул підійшли до того, чого шукали. Потрібно провести ще кілька тестів, але я вже намагаюсь відтворити умовний вихор - мікроскопічний, але стабільний. Якщо це спрацює, ми зможемо створити пристрій, який зможе утримувати їх.

- А ти впевнений, що це спрацює?- - запитала вчена. Її очі, хоч і були втомлені, не втрачали ніскільки гостроти. Вона любила факти й конкретику, а не невизначеність.