Читати книгу - "Повна енциклопедія тваринництва"

Рис. 14. Вентиляція кліток

Способи утримання кролів безпосередньо впливають на репродуктивність та здоров’я годованців, якість шкурок та м’яса. Є безліч систем утримання кролів, які постійно вдосконалюють, а також регулярно розробляють нові, оскільки кролівники продовжують підшукувати більш відповідні та якісні матеріали для будівництва.

Кліткове утримання вважається одним із найкращих, на це вказують і багаторічні наукові дослідження. У клітках вдається створити сприятливі гігієнічні умови, що позитивно позначається на здоров’ї кролів.

Переваги кліткового утримання такі:

• годування кролів відбувається за потреби;

• злучання проводиться згідно з планом;

• племінна робота проводиться успішніше;

• захворілого кролика легко помітити й відсадити від здорових особин;

• зручно проводити профілактичні заходи.

Крім цього, кліткове утримання впливає на підвищення репродуктивних якостей кролів, знижує собівартість м’ясної та шкурної продукції.

У кролівництві утримання у клітках можливе в закритих приміщеннях, просто неба або під навісом. Спосіб утримання тварин залежить від кліматичних умов. Часто використовують комбінований спосіб, коли за гарної погоди та високої температури повітря кролів тримають у клітках просто неба, а зимової пори переносять у приміщення. У такому випадку найчастіше використовують легкі переносні клітки, які розставляють на стелажах у два і більше ярусів, що дозволяє ще й економити простір. Якщо клімат дозволяє, то кролів можна утримувати в клітках просто неба цілий рік.

Той чи інший тип та конструкцію кліток вибирають залежно від погодних умов, групи кролів (племінні, дорослі, молодняк, товарні) та їхньої породи (дрібні, середні, великі).

Будуючи крільчатник й утримуючи в ньому кролів, важливо стежити за мікрокліматом у клітках, зокрема за вологістю повітря, його переміщенням, наявністю вуглекислого газу, аміаку тощо.

Кролів також можна тримати на вигульних (вольєрних) дворах. Тоді майданчик огороджують металевою сіткою заввишки не менш ніж 1 м, а якщо підлога вольєра буде земляною або глиняною, вона має заходити в землю на 30–40 см або навіть глибше, щоб запобігти можливості появи підкопів. Найкраще спинити вибір на асфальтованій чи бетонованій підлозі або ж використовувати тротуарну плитку. Це не тільки дозволить уникнути підкопування нір, а й полегшить прибирання та дезінфекцію вигулу. При цьому бажано, щоб підлога була вкладена з нахилом 5–10° – так сеча буде стікати, а не накопичуватися у вольєрі.

Над вольєром треба робити навіси, які захистять кролів від опадів та сонячних променів, а його внутрішній простір розділити на кілька секцій для утримання різних статевовікових груп тварин.

На рисунку 15 зображено вольєр, що підходить для тримання 25–30 кроленят. Спорудження такого типу рекомендовано використовувати тільки для тварин від чотирьох місяців, бо до цього віку ризик захворювання кокцидіозом, що виникає внаслідок поїдання власного калу, знижується. Важливо враховувати, що подібний вольєр не підходить для утримання маточного поголів’я через ризик підвищеної вологості, яка негативно впливає на здоров’я кролиці та кроленят.

Рис. 15. Вольєр для утримання молодняку

Не менш поширеним є утримання кролів у ямах (рис. 16).

Рис. 16. Яма для утримання кролів

Популярність цього способу пояснюється передусім його дешевизною, але тут слід врахувати, що в ямах неможливо вести племінний облік. Тому цей спосіб використовують лише для вирощування кролів задля одержання м’яса, причому потрібно міняти материнське стадо хоча б раз на рік, а ліпше двічі.

Цей тип утримання добрий ще й тим, що в одній ямі можна тримати 10–15 голів. Тоді розмір ями має становити 2 × 2 м, а її глибина бути не меншою за 1 м, щоб прориті кролицями нори не виводили назовні. Підлогу у ямі рекомендовано робити піщаною або земляною і покрити сіткою, бо тоді сеча легко вбиратиметься у землю, а гній і нариту кролицями землю зібрати буде просто.

У дальньому кутку ями слід зробити невелику нору (або декілька), кролиці зможуть поглибити її самостійно. На вході в кожну нору бажано встановити засувки, котрі в майбутньому допоможуть відловлювати кроликів або заганяти їх у нори на час прибирання ями. Вхід має розташовуватися на висоті 10 см і більше, щоб у нього не потрапляла вода, залишки кормів та фекалії. Щоб уникнути обвалення ґрунту та підкопу зайвих нір, найкраще зміцнити стіни ями шифером, дошками або бетоном.

Над ямою треба спорудити дах або навіс, щоб захищав кролів від сонячних променів та опадів. До того ж дах має бути з нахилом у протилежний до нори бік, щоб опади не стікали в ґрунт під норою.

Утримання в ямі вважають найбільш наближеним до природних умов проживання кролів. У ямах практично немає комарів та мошок, які переносять таке захворювання, як міксоматоз, а через відсутність протягів знижується ризик легеневих захворювань. Стабільна температура в ямі знижує імовірність переохолодження або замерзання кроленят у холод, а теплої пори запобігає тепловим ударам.

В одну яму можна посадити, наприклад, 1 кролика і 5–6 кролиць. Годування та напування проводять відповідно до потреби цієї статевовікової групи, злучання відбувається довільно: самець сам покриває самку, що перебуває в охоті.

Догляд за кролями в ямі передбачає регулярне прибирання приміщення, огляд тварин на предмет захворювань і відстеження крільних маток. Після досягнення кроленятами статевої зрілості, яка настає приблизно в 3–3,5 місяця, їх рекомендовано пересадити в клітки, зробити кастрацію, необхідні щеплення й почати відгодовувати на м’ясо.

У ямах можна отримувати зимові окроли, тим часом за інших способів утримання кролиці часто відмовляються від злучання цієї пори року. Після народження кроленят також треба своєчасно відсадити їх із ями, щоб запобігти спорідненому спаровуванню.

З-поміж недоліків утримання в ямах виділяють такі:

• ускладнюється своєчасна профілактична вакцинація молодих особин;

• підвищується ризик захворювання на кокцидіоз;

• немає можливості проводити племінну роботу.

Приміщення для утримання кролів

Конструкцій кліток для кролів існує чимало, однак під час будівництва треба враховувати основні вимоги категорії та породи тварин, яких у них утримуватимуть. Якісна клітка дозволить успішно розводити кролів, економлячи корм і не витрачаючи багато сил та часу на утримання.

Щодо матеріалу виготовлення, то клітки можуть бути цегляними, дерев’яними й саманними, також можна використовувати фанеру, метал та інші будматеріали. При цьому конструкція кліток має бути максимально простою, що полегшить обслуговування кролів під час годування та напування, прибирання клітки й огляду тварин. Для зручності клітки встановлюють на козлах або вкопаних у землю дерев’яних стояках. Висота таких підставок – близько 80 см від землі.

Односекційні та двосекційні клітки є оптимальними для дорослих особин пухових порід та великих і середніх м’ясо-шкуркових (рис. 17). Довжина такої клітки – приблизно 80–130 см, ширина – 60–70 см, висота – 40–60 см. Також ці клітки придатні для утримання кролиці з приплодом, 6–8 відсаджених кроленят до досягнення ними 3-місячного віку або 4–5 племінних кроленят.

Самців найліпше тримати у круглих клітках діаметром 70–75 см, заввишки 40 см. Також для цього можна використовувати квадратні клітки, але зробити овальну вставку з сітки або листової сталі. Для підлоги підійде шорстка пластмаса або дерев’яні рейки.

Для утримання молодняку добре підходять групові клітки, чиї розміри залежать від кількості молодих тварин (рис. 18). Наприклад, для утримання 7 племінних або 10 товарних кроленят можна спорудити клітку завдовжки 170 см, завширшки 70 см і заввишки 35–60 см. У групових клітках слід утримувати одностатевих та одновікових кролів, темперамент і маса тіла яких збігаються.

Рис. 17. Двосекційна клітка для дорослого поголів’я

Рис. 18. Клітка для молодняку

Під час будівництва кліток особливу увагу треба приділити підлозі – вона може бути сітчастою або рейковою, виготовленою з твердих порід дерев (клена, дуба або бука). Важливо врахувати, що за постійного утримання кролів на сітчастій підлозі вони можуть захворіти на пододерматит, тому в багатьох крільчатниках додатково роблять вставні дерев’яні підлоги, котрі білять гашеним вапном у співвідношенні 1: 2. У клітках, де утримують самиць, можна встановлювати постійну