Читати книгу - "Відьомські війни"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Залишена наодинці в кімнаті, я повернулась до роздумів. Година проведена таким чином, змусила мене підвестись з ліжка. Спочатку я поткнулась до невеличкого світильника. Тускле світло наповнило кімнату. Хтось дбайливо зачинив вікно, яке я з величезними зусиллями відчинила. Годинник на туалетному столику показував 7 годину вечора. Сон вдень наганяв загальну апатію на моє тіло. Єдине бажання зараз повернутись до сну.
Важкість роздумів змушує поволі рухатись. Мою увагу привертає скриня. Металева з надписом здається на латині. Хай живе вогонь. Я прочитала назву, скриня не відчинилась. Дарма, темна магія мені не під силу. Бувають виключення, наприклад сутичка з Клер. Коли перемога над нею була поряд. Потім ритуал густа жижа. Ритуал, чому він не вбив мене, це питання необхідно з’ясувати.
Тож я покидаю кімнату. Повертаюсь до вітальні. На жаль нікого не має. Айрін, Керол, ніби розчинились. Вирішую використати магію, сконцентруватись на енергетиці Нейтана. Спочатку відчуваю незначні перешкоди, потім два різні потоки темної магії. Третього поки що не має. Куди ж він подівся? — замучено думаю я. Невідомо звідки з’являється Айрін. Переповнена радості вона не випускає планшет. В руках у неї декілька пакунків. Судячи по лейблам там знаходиться одяг.
Дівчина радісно простягає мені пакунки: Меган поки ти спала, я дещо замовила тобі в Інтернет-магазинах.
— Дуже швидка доставка, — зауважила я, розглядаючи вміст пакунків.
— Облиш, магія повинна приносити користь.
— Одяг чудовий, але думаю це зайве.
Айрін з розумінням кивнула. Звичайно я вирушу додому. Особливо у світлі останніх подій.
— Не хвилюйся тобі знадобиться, думаю ти зостанешся у Пінсі ще декілька днів. Після пережитого ритуалу декілька днів відновлення не завадять.
Заперечувати Айрін я не стала. Така нав'язлива пропозиція залишитись, не сподобалась мені. Але і справді в чомусь вона права. Необхідно трішки набратись сил перед тим, як помститись Клер. Дівчина зобов’язана відповісти за смерть Алекса.
— Де Нейтан? — я знову повернулась у теперішній час, мислення наперед відриває з реальності.
— Повинен бути у своїй кімнаті.
— Кімнаті? — перепитала я. Здивована тим, що не відчула енергетики хлопця.
— Так у кімнаті. Прямо, а потім ліворуч. Якщо тебе так хвилю мій брат.
Айрін швиденько спустилась по східцям. Я ж попрямувала заданим маршрутом. Спочатку постукала у двері. Дивні емоції переповнили мене. Я у будинку темних відьмаків. Світла відьма серед осередку темної магії, занадто надприродне явище. Нейт відчинив двері. Він явно здивований моїм пробудженням. Я зайшла у його кімнату. Простору з величезною купою речей. Спортивний інвентар акуратно складений у кутку. Величезне залізне ліжко, декілька м’яких крісел. Мабуть Клер неодноразово перебувала тут. Сиділа на кріслах. Навпроти ліжка стоїть письмовий стіл. Купа книг, ноутбук, декілька ручок. В кімнаті є невеличка шафа, з фотографіями сноубордистів.
— Твої кумири? — запитала я, поглянувши у бік шафи.
— Радше моя мрія. Зажди хотів навчитись кататись на сноуборді.
— То в чому проблема? — запитала я, відволікшись від головної причини візиту.
— Я ніколи не покидав межі міста, — зітнув він плечима. Невеличка пауза повисла у повітрі. Нейт виглядав втомленим. Одягнутий у просту білу футболку та спортивні штани. Його волосся було нерівним місцями тирчало. Обличчя відображало недавнє пробудження. Тоді я дуже швидко запитала: я розбудила тебе?
— Майже, — він посміхнувся та сів на край ліжка. Я сіла поряд. Адже відчувала Клер неодноразово була в будинку, цій кімнаті. Перед моїми очима так і проминав її силует. Величезні підбори, дорога шифонова сукня, хвилясте темне волосся. Вона граційно сидить на кріслі, почуває себе в кімнаті не гірше за маєток Рейнольдс.
— Бачу ти поспілкувалась з Айрін, — пакунки в моїх руках. Забула про одяг.
— Так звісно, — я не знала як підступити до головного питання, та здатись нечемною. Зараз зі мною поряд знаходиться людина, яку моя смерть вразила надто сильно. Алекс загинув через те, що я довго ховалась, перебуваючи під дією закляття образу. Нейт також міг загинути, хіба він сам не зізнавався у бажанні покінчити з життям. Провина перед ним чомусь розчиняється у моїй вражаючій логіці. Я не могла вчинити по-іншому, бо померла. Світ видавався чужим, нічого важливішого окрім реліквії для мене не існувало.
— Думаю, ти хочеш дізнатись яким чином залишилась живою?
Я повільно кивнула. Нейтана важко було провести, власне його сестру також.
Він дістав, неохоче якусь темну книгу. Звісно, я знала що це за книга. Чорна палітурка, без ілюстрацій, авторів, будь-яких назв.
— Вона належить тобі, — протягнув руку разом з реліквією. Я побоялась взяти її, адже пригадала нашу зустріч у кав’ярні. Образ Пані Кемс тоді трішки постраждав.
— Не бійся тепер вона безпечна для світлої магії, — ось його рука доторкнулась моєї. Нарешті реліквія опинилась в мене. Гладенька палітурка. Приховує безліч таємниць. Розгортаю першу сторінку. Там написані ініціали М.С.Е. Знайомих з цими ініціалами в мене не має. Перше сторінка написана повністю латинською. Потім йдуть різні незнайомі візерунки. Ритуал здобуття чужої магії, (необхідно зробити жертвоприношення), закляття зміни реальності, закляття втрати голосу. Декілька сторінок з описом найсмертельніших трав у світі.
Vancouveria chrysantha Greene Ванкувер золотистий
Cupresus macrocarpa Hartweg Кипарис великоплідний
Fritillaria liliacea Lindl Рябчик лілієцвітний
Lewisia cotyledon Robinson Льюїс сім'ядольний
Claytonia lanceolata Pursh var. chrysantha Клайтонія ланцетова
Franklinia alatamaha Marshall Франклін алатамаха
Lilium martogon Лілія кучерява
Myrica gale Вощанка болотна
Lunria rediviva Луннік оживаючий
Gentiana lutea Тирлич жовтий
Colchicum laetum Пізньоцвіт яскравий
Euonymus nana Бересклет карликовий
Galanthus bortkewitschianus Пролісок Борткевича
Leucojum aestivum Білоквітник річний
Astrantia major Астранція велика
Viola incisa Фіалка надрізана
Ніколи не подумала, що ці рослини можуть зашкодити комусь.
Детальний опис ритуалів. Помста ворогам, наклик бід, хвороб. Багато смертельних заклять. Що це подумала я? Реліквія справді моя, чи Нейтан навмисно підмінив книгу. Така річ не може належати нашій родині.
Занадто вже моторошна, просякнута історією. Їй не менше 100 років. Поки я гортаю сторінки, Нейтан не зводить з мене погляду, уважно вивчаючи вираз мого обличчя.
Продовжую гортати. Закляття відкриває двері, наступне будь-які замки. Думаю, не просто двері та замки. Кожна сторінка жахливіша за попередню. Сповнена точних вказівок моторошних ритуалів. Книга являє собою добрячий шматок темної магії.
— Як саме книга, — тремтяче
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відьомські війни», після закриття браузера.