Читати книгу - " Первісний інстинкт. Другий епізод: Мисливець., FrostFox"

Через три з половиною години Мерлін завершив своє чаклунство, а Дарвін встиг закінчити готувати свої настої. Щойно з-за міських воріт вийшов знайомий дроу, ми разом встали й попрямували до нього. Що раніше ми потрапимо в підземелля, то швидше зможемо зорієнтуватися по ситуації, розбити табір і вийти в реал на відпочинок. Проте невідомий гравець вийшов Фоксу навперейми із сумнівними намірами. Спочатку на обличчі хлопця не здригнувся жоден м’яз, однак досить швидко щось у ньому змінилося.

Ми не бачили обличчя невідомого, але за гільдійською емблемою Прайду приблизно зрозуміли, з ким маємо справу. Головне правило цієї шайки: «леви по одному не ходять», і, звісно, доволі швидко стало очевидно, що репутація цілком виправдана й зараз дроу оточує з десяток різномастих бійців.

[Блукач «Фокс» надсилає вам повідомлення!]

[Фокс: Не втручайтеся і не показуйте, що ми знайомі. Зустрінемося за цими координатами, щойно опинюся в радіусі сотні метрів від цієї точки, надішлю вам запит на приєднання до групи й нові координати, до яких ви попрямуєте.]

[Злата: Зрозуміло, звучить як план, але ти впевнений, що зможеш від них втекти?]

[Фокс: Ні. Проте інших варіантів немає. Усе добро замовника зараз у моїй сумці, самі маєте розуміти, чим загрожує втрата всього ще до початку місії.]

[Злата: От лайно! Розраховуємо на тебе…]

Як ніде нічого, я відписалася в груповий чат, після чого ми рушили до координат, які встиг скинути дроу. Поступово кожен прискорювався, наскільки давали характеристики персонажа або набір заклинань магів. Дарвін наклав на себе й Мерліна Прискорення (Ранг I), яке пропорційно поглинає небагатий запас сил гравця.

Хоча ми й не бачили, що відбувалося після нашого відходу, дещо вдалося розчути. Свист, брязкіт і крики гравців, і, судячи з їхнього змісту, Фоксу вдалося прорватися і знешкодити двох прайдівців. Заслуговує на повагу, додати нічого.

За годину ми вже були на потрібних координатах, просто біля дивно зрощених дерев із джерелом під ними. Про всяк випадок кожен приготувався до бою, жодних команд не було потрібно, адже всі давно не новачки і здатні самостійно приймати ті чи інші рішення, як і відповідати за них. Я одягла шолом і зняла зі спини щит, Дарвін хильнув один із настоїв, що підвищує дух, а Мерлін витягнув із сумки здоровенний ґримуар.

Далі пішли взаємні бафи, які були в розпорядженні в кожного. У цьому випадку краще годинку витратити на відновлення мани, ніж добу просидіти в реалі і провалити місію. В ідеалі її б відкласти на кілька днів, але не факт, що до цього моменту підземелля не знайде ще кілька мисливців за вдачею.

Довівши себе до піку форми, ми готувалися до найгіршого і, отримавши заявку на приєднання до групи, трохи розслабилися. Після появи в груповому інтерфейсі, Фокс, на наш подив, піднявся до тридцятого рівня, хоча ще недавно всі чітко бачили двадцять сьомий під час перегляду профілю в калейдоскопі.

[Фокс: Рухайтеся до наступної точки, мене переслідують п’ятеро гравців, тож ще трохи поводжу їх територією. За півтори години буду на точці, заздалегідь відпишіться щодо ситуації навколо врат, стрибаємо в підземелля відразу після моєї появи.]

[Злата: Ок.]

Хоча в мене й залишилося ціле море запитань, зараз не місце й не час. Судячи з того, як кількість переслідувачів упродовж години скоротилася вдвічі, ситуація доволі близька до вирішення.

Хто міг скасував підсилювальні здібності, і ми попрямували далі, здебільшого уникаючи зустрічей з агресивними монстрами. Для цього не потрібно було багато розуму, вони відчували силу, що перевершує їх у багато разів, і самі поспішали забратися з нашого шляху, а відсутність будь-якої обережності з нашого боку не давала шансів підкрастися непомітно.

Останньою складністю перед прибуттям на точку стали два гравці зі знайомою емблемою на плащі. Можна й обійти їх, але в такому разі вони могли вийти на переріз Фоксу, що дасть змогу основній групі наздогнати зв’язаного боєм противника.

Я повертаюся до товаришів і отримую два короткі кивки, що зміцнюють мою рішучість. Зараз моя особистість прихована шоломом, а хлопці вже витягли із сумки дві однакові маски, що виконують аналогічну функцію. Потрібно діяти швидко й напевно, адже перед нами два очевидні спритники: один із луком, а другий з арбалетом. Отже, якщо дати таку можливість, їм не важко буде злиняти й закінчити свою справу. На щастя, на такий випадок у нас є цікава заготовка.

[Дарвін: План С2 чи D2?]

[Злата: Безумовно С2, не поведуться на «даму в біді».]

[Мерлін: Ага, тоді не стримуємося. Q(`⌒´Q) --]

«Знайшов час для смайликів», – усмішка мимоволі розпливлася на моєму обличчі.

Кожен почав відраховувати п’ять секунд і вже на четвертій я рвонула вперед.

[Ривок (Ранг ІІІ – Учень)]

Я як локомотив влетіла в арбалетника, здатного найшвидше відповісти на агресію, і, піднявши його на щиті, попрямувала до найближчого дерева. Промчавши повз лучника, вдалося п’ятами відчути, як земля під ногами стає м’якшою. Заклинання «Топка земля (Ранг ІІ)» спрацювало на відмінно, тільки я не взяла до уваги пристойну масу супротивника, яка сильно зменшила мою швидкість.

На відміну від мене, лучник провалився по самісінькі стегна й безрезультатно намагався вибратися з розм’яклої землі. Коли я вже збиралася відмовитися від ідеї близько познайомити арбалетника з деревом, земля різко ущільнилася, даючи змогу продовжити рух.