BooksUkraine.com » 📖 Дитяча література » Про любов для дітей, Ангеліна Кріхелі 📚 - Українською

Читати книгу - "Про любов для дітей, Ангеліна Кріхелі"

61
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Про любов для дітей" автора Ангеліна Кріхелі. Жанр книги: 📖 Дитяча література. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 5 6 7 ... 136
Перейти на сторінку:

— Тільки далеко не йди та повертайся до темряви! — вигукнула йому вслід мама-кішка. Котик пообіцяв повернутися завидна і помчав до водойми.

Сонечко пригрівало спинку, вітерець лоскотав вуса і шерстку, а лапки бадьоро крокували доріжкою. Маленьке кошеня дуже хотіло допомогти своєму другові, абсолютно впевнене в тому, що саме так мають чинити справжні друзі. І ще: йому страшенно хотілося поглянути на Правду.

«Напевно, — розмірковував котик дорогою до води, — вона дуже висока і доросла, як Іванкова мама! Напевно, вона красива і добра, і поїть кошенят молоком, як Іванкова мати, — мріяв Мурзик. — Тільки чому ж тоді її люди побоюються?».

Та ось він вийшов до води біля соснового лісу. Перед ним був чистий ставок, в якому борсалося каченя. Воно пірнало й одразу ж виринало з веселим сміхом. На березі його чекало курча, яке захоплено аплодувало своєму другові-каченяті долоньками-крилами. Йому подобалося пірнання каченяти, і кожного разу, щойно те виринало з води, малюк радісно підстрибував на місці й, сміючись, плескав крильцями.

Маленький котик зацікавлено подивився на курча, потім на каченя, яке демонструвало тепер з води лише жовтий пухнастий хвостик. Світ здавався кошеняті яскравим, барвистим і дивним, і все нове, з чим він стикався, неймовірно тішило і цікавило його. Малюк ретельно вивчав предмет свого інтересу, що б це не було. Тому одного разу навіть встромив носика до бджолиного вулика. Бджоли, звичайно, прогнали його зі свого будиночка, але вони були дуже добрими, тому не стали жалити допитливе кошеня. А друг Іванко розповів йому, що бджоли збирають мед і дзижчать сердито тому, що він їх від важливої ​​роботи відвертає. І якщо не відвертати їхню увагу, то вони й сердитися не будуть, дзижчати та жалити. Тепер маленький котик це знав і за бджолиною працею спостерігав здалека, примостившись на порозі будиночка і гріючись на сонечку.

Але про цих жовтих пухнастиків котик ще нічого не знав.

— Вітаю! — промуркотів Мурзик, підходячи ближче. Він був дуже вихованим кошеням і завжди вітався з тими, хто зустрічався на його шляху.  Так його навчила мама-кішка, а її саму — її мама, і так далі.

Курча відвернулося від споглядання каченяти й привіталося у відповідь. Йому теж було цікаво зустріти когось, зовсім не схожого на себе.

— Вітаю! — привіталося каченя, вибираючись з води й розбризкуючи крапельки всюди, переступаючи лапками по землі.

Котик ні на хвилину не забував, що у нього важлива справа: йому потрібно було врятувати друга, а для цього необхідно знайти страшного звіра на ім'я Правда.

«Але, можливо, вони знають, де її шукати?» — з надією подумало кошеня.

— Мене звати Мурзик! Я мами-кішки синочок, — представилося, як годиться, кошеня. — А вас як звати?

— Я Курча, — кивнув йому один з малюків. — Я синочок курочки. Дуже приємно познайомитися.

— А я — Каченя. Моя мама — качка. І мені приємно познайомитися з тобою.

Кошеня зраділо новим знайомим і відразу ж вирішило, що потоваришує з ними. Але зараз не можна гаяти часу, йому потрібно виконати важливе завдання. Тому Мурзик доволі серйозно запитав:

— Курча, Каченя, скажіть, чи не бачили ви Правду?

Ті лише перезирнулися, знизавши маленькими плечима.

— Ні, не бачили! — одноголосно відповіли вони. Малюки засмутилися, що нічим не можуть допомогти новому знайомому. Але раптом усі троє почули ніжний голос, який звучав, немов музика.

— І я не бачила Правду, але кажуть, що вона прекрасна, — таємниче пошепки повідомив хтось. Кошеня, курча і каченя стали озиратися навкруги, але крім них, там нікого не було. І тоді котик опустив очі й глянув на ставок. Мурзик зрозумів, що з ним говорить Вода зі ставка. Добра Водиця вирішила допомогти кошеняті знайти Правду. Вона продовжувала:

— Рушай-но, кошеня, до соснового лісу. Скажи дідусеві Бору, що шукаєш Правду. Старий багато знає, він тобі й підкаже.

Зрадівши, кошеня подякувало усім за допомогу і доброту та побігло до лісу.

Підійшовши близенько до високих старих сосон, Мурзик ввічливо звернувся:

— Дідусю Бор, я шукаю Правду для мого друга Іванка. Чи не знаєш ти, де мені її відшукати? Мама-кішка каже, що люди її дуже бояться, а Вода в ставку — що Правда прекрасна. Як же я її знайду, якщо навіть не знаю, як вона виглядає?

Сосни захиталися на знак вітання, і кошеня почуло у відповідь хрипкий голос старого Бора, що лунав тисячами соснових голок:

— Не засмучуйся, кошеня. Правду складно відшукати, але коли ти зважився, вона неодмінно знайдеться. Іди до Синиці, вона знає, де Правду шукати.

І знову запанувала тиша. Котик подякував старому і сміливо зайшов  до лісу, який одразу ж огорнув його сосновим ароматом.

Мурзик йшов стежкою, доки не натрапив на маленьку пташку. У неї була жовта грудка, блакитна шийка і сині крильця.

— Здрастуй, пташко! — голосно привітало її кошеня.

Пташка злякано відскочила в бік, – адже змалку її вчили остерігатися котів, і насторожено привіталася з кошеням. А потім сміливо підлетіла до нього ближче.

— Я шукаю Синичку, — довірливо сказало їй кошеня. — Дідусь Бор говорить, що Синиця знає, де мені Правду шукати.

1 ... 5 6 7 ... 136
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Про любов для дітей, Ангеліна Кріхелі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Про любов для дітей, Ангеліна Кріхелі"
Біографії Блог