Читати книгу - "Рани, Daniello Dali"

“В мене, з тією жінкою, був син, — чоловік показав на двері, в які вона вийшла: — Він був схожим на тебе. Навіть дуже схожим. Але за ним прийшли з фортеці. Він не те щоб впирався, та ми знали, що він просто не показував свій страх”.

“Фортеці — це справжнє зло. Це вороги. Лицарі приносять лише смерть зі сльозами”, — мовив парубок, нахмуривши брови.

“Не говори так, вони захищають нас від чудовиськ”, — чоловік зупинив малого.

“То чому вони завдають болю людям?” — запитав хлопець, поклавши голову на здорове плече.

“Не всі лицарі шкодять іншим. Коли з’являться чудовиська, вони захищатимуть нас”, — відповів чоловік.

Жінка на лаві, почувши ці слова краєм вуха, ледь помітно хмикнула.