Читати книгу - "Просто так вийшло (або Поворот долі), Вікторі Драгон"

Цілих два світлих ельфа йшли поруч. Якби хтось у притулку дізнався , то не повірив би мені .
Це ж яка вдача зустріти таких подорожніх. Якщо вірити не багаточисельним книгам , які я читала , то світлі ельфи добрі створіння. Отже подорожувати разом буде не страшно. Але все одно , обережність не завадить. Хто знає, може прикинулися ,що йдуть в ту ж саму сторону. А коли я  втрачу пильність , то зв'яжуть і продадуть у рабство . Якось надто швидко ці двоє втерлись  в довіру .
Вони просто спокійно йшли і більше нічого не розпитували. Це і насторожувало дівчину.
Голос Фіна вивів її із думок . 
-" Може зробимо невеличкий привал, я зголоднів."- жалібно сказав ельф.
В такт цих слів , шлунок Евелін згадав , що за цілий день крім  булочки нічого не бачив.
-" Краще годину-дві ,продовжимо шлях. А там уже й вечір. Знайдемо хорошу місцину для нічлігу , уполюємо щось ". - Ель глянула на брата , той закотив очі .
-" Ти хочеш моєї смерті ? Я ж сказав " зголоднів ". - зробив жалісливе обличчя Фін.
-" Ти як мала дитина,не можеш трохи потерпіти ? Чому марнувати час? Все одно доведеться скоро шукати місце ,щоб перечекати ніч"- обурювалась Міміель.
-" Шлунок Евелін співає серенади, і від цього я хочу їсти ще більше.”- сказав ельф.
Міміель обвела поглядом парочку голодних і все-таки кивнула .
Вона завжди була лідером, домінувала над братом . Але його жалісливі , постійно голодні очі мали над нею владу.
Зупинитись вирішили недалеко від дороги. Все таки вони ельфи і сильні маги , можуть постояти за себе , ну і за цю бідолашну.

-” Точно ,на тобі мабуть якийсь амулет. От він і ховає твою ауру . Я просканував разів двадцять , але все одно не бачу навіть маленького відголосу магії”. - ніяк не міг вгамуватися Фін.
-” Ні , в мене немає нічого такого “.-  Евелін зігнулась за гілкою і поклала її до оберемку.
-” Тоді створи заклинання, щоб я повірив . А то не думаю, що ти маєш рівень архімага . Тільки вони можуть приховати свою магію.”- пояснив він.
-” Я не вмію створювати заклинань . Не знаю як”-  дівчина опустила голову ,повністю сховавши обличчя.
-” Добре , давай я тобі покажу і спробую пояснити , як я це роблю “-  Евелін кивнула і з величезною цікавістю дивилась на Фінарфіна.
Мить і на його руці утворилось полум'я. Легко,немов м’ячик , він кинув його у гірку хмизу , який дівчина вклала для вогнища. Гілки за секунду зайнялись полум'ям і погасли.Евелін була під враженням. 
-” А тепер пояснюю. Дивись твоє джерело магії знаходиться в районі сонячного сплетіння. Ти повинна відчувати, хм …як краще пояснити. Що воно рухається. Щоб використати його, потрібно спочатку сконцентруватись і уявити як нитка тягнеться від нього і до кінчиків пальців. Після того як ти це відчуєш, потрібно задати напрям магії. Наприклад, сформувати чисту енергію в кулю , чи вихор . Для новачка це буде важко. Тому раджу почати потроху . Уяви що на твоїй долоні з’являється невеликий  вихор . Зрозуміло?”- запитав ельф.
-” Більш менш. “ - відповіла вона і закрила очі.
Чорт ,лячно якось …Так заспокойся все буде добре. Головне не поспішати . Що він там говорив?Сконцентруватись.
Німий монолог звучав в голові дівчини. Вона заспокоювала себе як могла. 
Ну все , поїхали .
Евелін подумки  потягнулась до джерела. Воно відповіло їй , приємним теплом . Ниточка змійкою ковзнула по руці і сконцентрувалась на пальцях.
-” Та ну , до останнього не вірив . “- здивовано вигукнув Фін.
Дівчина відкрила очі , і побачила як на її долоні закручувалась енергія, її було не багато. Маленька горошина , але вона була . Евелін ледь не застрибала від радості. В неї вийшло.
-” Тепер , я від тебе не відстану, поки не зрозумію як ти приховуєш магію. Вона стала відчутною ,лише коли ти скористалась нею. Вперше бачу таке “. - хлопець знервовано скуйовдив волосся. 
-” Ти знову до неї причепився !? Фіне , займись краще чимось корисним , дров там назбирай , запаси дістань “- Ель  підійшла настільки тихо, що сам Фін ледь не підскочив . В руках у неї були три впольовані куріпки. 
-” Я назбираю “- визвалась Евелін. 
Дівчина заглибилась у хащі. Їй було совісно , для неї вполювала куріпку, незнайома людина чи точніше ельфійка ,а вона взагалі нічого не зробила .
З цією справою - впоралась швидко. І коли повернулась , куріпки вже були готові до запікання .
Евелін склала дрова , і Фін їх підпалив . На цей раз більш ефектно . Неначе старався показати сестрі, що він теж щось робить.
Такого смачного м'яса вона ще ніколи не куштувала . Цікаво, що Ель до них додала .
-” Чому так рано вирушила до академії?”- запитала Міміель.
-” Хочу освоїтись і по можливості знайти підробіток” - дівчина зробила ковток води з фляги.
-” Лін , навіщо тобі працювати ? У ДАМС все видають і навіть платять стипендію старанним учням “-  Фін усміхнувся так, що дівчина зрозуміла “ до їх числа він не відноситься”.
-” Хочу мати свої заощадження, про всяк випадок”.- пояснила вона.
Ельф задумливо почесав підборіддя. Потім кивнув і звернувся до Ель.
-” Давай тут зупинимося. Я так смачно поїв. Мій шлунок розтягнувся і тепер тягне до низу очі “. - він потягнувся як кіт, після смачної рибки.
-” От про що я і говорила, знала ж , що так буде .“- зітхнула Міміель .
-” Ой , ну не починай ти кудись квапишся?У нас ще купа часу Ель , все встигнемо. І взагалі ми домовлялись рушити в дорогу раніше,щоб пошукати пригод.“ - заспокоював він сестру.
-” Добре, ти правий . Можна не поспішати . Поставимо тут палатки.  Місцина наче нічого”. - оглянулась навколо ельфійка.
-” Ти ж знає, що я тебе люблю. Пропоную свої послуги в установці палаток.”- визвався він.
З радісною міною Фін підвівся і почав чаклувати над своєю сумкою . За декілька хвилин палатки були установлені . Евелін мовчки і з цікавістю за ним спостерігала.