Читати книгу - "Місто без Бога, Alina Slynko"

Андрій сидів у напівтемряві кав’ярні, дивлячись на книгу перед собою.  

"Світло, яке вони загубили."

Ці слова не здавалися випадковими. Вони мали вагу, глибину, яку ще треба було зрозуміти.  

Він провів пальцями по обкладинці. Краї трохи зношені, ніби її багато разів відкривали, але водночас вона виглядала так, ніби її берегли, як щось цінне.  

— Що в ній? — запитав він, не відриваючи погляду.  

Чоловік всміхнувся, знову повільно ковзнув пальцями по сторінках.  

— Не те, що було написано. А те, що між рядками.  

Андрій відчув, як всередині нього наростає напруга. Це була не просто книга.  

Вона мала значення.  

Він відкрив її.  

Перші рядки здавалися простими. Історія. Записи. Спогади про щось, що колись було важливим.  

Але між словами він бачив більше.  

Старі імена, які зникли з пам’яті міста.  

Позначки, зроблені рукою того, хто шукав істину.  

Дати, які вели далеко у минуле.  

— Це не просто текст… — промовив Андрій.  

— Ні. Це сліди.  

Він підняв голову.  

— Це ті, хто пам’ятає?  

Чоловік ледь помітно кивнув.  

— І ти один із них.  

Андрій знову перевів погляд на книгу. Його пальці неквапливо ковзали по її поверхні.  

— Ти готовий їх знайти?  

Він вдихнув глибоко, відчуваючи, як питання в його голові починають складатися в щось цілісне.  

— Так.  

Чоловік посміхнувся.  

— Тоді ти знаєш, куди йти.  

Андрій опустив погляд на сторінки.  

Там, серед слів, вже був шлях.