Читати книгу - "Місто без Бога, Alina Slynko"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Андрій ступив за поріг, і двері за його спиною зачинилися з тихим клацанням.
Всередині панувала тиша—не порожня, не пуста, а глибока, осмислена.
Люди, що сиділи за столами, перегортали пожовклі сторінки, вдивлялися в старі записи. Їхні обличчя не були байдужими, вони несли в собі щось більше—пам’ять, що жила крізь час.
Він відчував, що потрапив у місце, де все ще пам’ятали Бога.
Чоловік, який відчинив двері, жестом запросив його всередину.
— Ти знаєш, що не всі більше питають?
Андрій кивнув, стискаючи книгу.
— Але чи означає це, що Він покинув їх?
Чоловік провів поглядом по тексту, який відкрився на сторінці перед ним.
— Бог не покидає. Люди відвертаються.
Андрій знову глянув на книгу. "Світло, яке вони загубили."
Він розумів, що це не просто слова.
— Це про місто, — промовив він тихо. — Про те, як воно стало темним.
Чоловік ледь помітно кивнув.
— Вони вирішили, що можуть жити без світла.
Андрій мовчав.
Світло завжди було тут.
Але люди перестали його бачити.
Він перевів погляд на людей, що сиділи за столами.
Вони пам’ятали.
— І що тепер?
Чоловік підняв очі.
— Якщо світло ще живе—значить, ще не пізно.
Андрій відчув, як щось змінюється в його думках.
Це не був кінець.
Це був початок.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Місто без Бога, Alina Slynko», після закриття браузера.
