Читати книгу - "Байки Харківські, Григорій Сковорода"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Відомо, що в царських хоромах є посуд, порцеляновий, срібний і золотий, за який, звичайно, чесніший глиняний і дерев'яний, проте з їжею… Мудра російська приказка ця: «Не красна изба углами, красна пирогами».
Довелося мені в Харкові бачити між премудрими емблематами [7] і таке: намальований там схожий на черепаху гад з довгуватим хвостом, посеред черепа, прикрашаючи його, сяє велика золота зірка… Але під ним написано таке: «… під сяйвом виразка»…
БАЙКА "СОЛОВЕЙ, ЖАЙВОРОНОК ТА ДРІЗД"
Серед широкого степу стояв сад - оселя солов'їв та дроздів. Жайворонок, прилетівши до Солов'я, сказав йому:
- Добридень, пане співець.
- Вітаю й тебе, пане Соловей,- відповів йому співець.
- Пощо ж ти мене своїм ім'ям кличеш? - спитав Жайворонок.
- А чому ти мене звеш співаком?
Жайворонок. Я тебе недаремне назвав співаком: твоє ім'я у стародавніх греків було співак.
Соловей. А твоє ім'я у стародавніх римлян було alauda, тобто славій, бо laudo означає славлю.
Жайворонок. Коли так, я починаю тебе більше любити і прилетів просити твоєї дружби.
Соловей. О, простаче! Хіба можна випросити дружбу? Треба родитися для неї. Я часто співаю ось цю мою пісеньку, котру вивчив іще від батька мого: «Подібного до подібного веде бог».
Жайворонок. І мій батько цюю пісеньку співає. А я до тебе, як у іншому, так і в сьому подібний; ти співаєш пісню природі, усьому живому, а я славлю природу, і в сьому, власне, весь наш глузд.
Соловей. Гаразд, я з тобою потоваришую, якщо ти в саду житимеш.
Жайворонок. А я буду щирим твоїм прихильником, коли ти оселишся у степу.
Соловей. Ой ні, не тягни мене в степ: степ - се для мене смерть! Як ти в ньому живеш?
Жайворонок. Ой ні, не тягни ж мене в сад: сад - це моя смерть, як ти в ньому живеш?
- Годі вам, браття, дуріти,- промовив Дрізд, що сидів недалеко.- Бачу, ви народжені для дружби, але не тямите любові. Не шукай те, що тобі до вподоби, а те, що принесе користь твоєму другові, тоді і я ладен бути третім вашим другом.
Потім, кожен по-своєму заспівавши, затвердили вічну дружбу.
Сила: Сими трьома птахами визначається добра дружба. Дружбу годі випросити, купити чи силою вирвати. Ми любимо тих, кого любити нам природою дано,- се так само, як споживаєм те, що природі дано… І як не можна коня з ведмедем, а собаку з вовком впрягти у віз, так годі сподіватися, щоб не відірвалося старе сукно, пришите до нового, і гнила дошка, приклеєна до свіжої. Така ж незгода є між двома людьми різної вдачі, а найбільша неспорідненість між добрим і злим серцем. Жайворонок з дроздом і соловейком можуть приятелювати, але з яструбом чи нетопиром - ніколи. Одне лише неможливе для жайворонка - жити в саду, так само як соловейкові жити в степу. Се у греків звалося Антипатія. А в усьому іншому між ними однакова вдача - Симпатія.
Не слід приневолювати друга до того, що тебе звеселяє, а його мучить. Багато хто згаданій приказці перечить: треба, мовляв, і ворогів любити. Безперечно, але дружба така само, як і милостиня; багато ступенів оточують центр престолу її. Усім добродійником бути можеш, але не повірником. Інакше благодіємо ми до домашніх та родичів, інакше - до гостей і сторонніх…
Щасливий той, хто хоча б тінь доброї дружби зумів здобути. Нічого немає дорожчого, солодшого і кориснішого за дружбу. В Росії добре про се кажуть: «В поле пшеница годом родится, а добрьій человек всегда пригодится». «Де був?» - «У друга».- «Що пив?» - «Воду, краще ворожого меду». Є й на Вкраїні приказка: «Не май сто рублів, а май одного друга». Але не гідний дружньої любові той, хто підносить щось вище за дружбу і не кладе її за наріжний каміньі пристановище всіх своїх справ і бажань. Соловей ім'я своє преславне віддає добровільно другові. Солодка вода з товаришем - славна з ним і безособність. Катон сказав: «Пропав той день, що минув без користі». Але Траян (чи, може, Тіт) іще ясніше: «О друзі! Згинув день мій - я нікому не приніс користі!»
Будь-якій владі, званню, чинові, стану, ремеслу, наукам початок і кінець - дружба, основа, спілка і вінець суспільству. Вона сотворила небо і землю, зберігаючи світ світів у красі, порядку і в злагоді…
…Нащо тягнути труби водогону туди, де б'є чисте джерело - батько й голова всіх струмків… Недаремне каже приказка: «Добре братство краще багатства».
А що мовлено про дружбу, те ж розуміється і про статні. Як для тієї, так і для сеї вірним вождем є природа: щасливий той, хто наслідує його.
…Скажи мені, що таке друг? Слуга і добродійник. Яка є краща послуга, ніж привести до знання? Все - брехня, тобто непостійне й нетверде, окрім природи… Хто знає природу, той знає план і шлях свого життя. Що таке життя? Се сніп усіх справ і рухів твоїх. Бачиш, що той, хто пізнав природу, все своє розуміє. Ось для чого сказано: «Друг вірний - захист міцний…»
…І як той, хто має очі, все бачить, так той, хто відчуває природу, все розуміє і одержує від неї усе, що йому потрібне. Коли черепаха не має крил, чи се горе для неї? Крила птахам потрібні. Не в тому найвища мудрість, щоб увесь світ пізнати. Кому се під силу? А неможливе і непотрібне - одне і те ж. Проте, коли знаєш усе, що тобі необхідне,- се й означає найвищу мудрість. Передивившись усі планети і всі світи, не маючи і не знаючи, що потрібне тобі, будеш бідний, невеселий і лишишся невігласом, так само - сходивши всі дороги, але не побачивши своєї, нічого не знатимеш, і не матимеш, і не збадьоришся. Та й хіба можеш ти бути бадьорим, коли позбавлений найнеобхіднішого? А як знайдеш, не знаючи, що потрібне тобі?…
Notes
1
- Оселка - брусок.
2
- Буфон - жаба.
3
- Ars perficit naturam (лат.) - мистецтво вдосконалює природу
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Байки Харківські, Григорій Сковорода», після закриття браузера.