Читати книгу - "Принади життя чорної відьми, Кілі Каель"

Очі Кігтя округлилися і потемніли від бажання, що знову прокинулось.

Цієї ночі Каліста відігралася за всі роки, що не мала повноцінного сексу та оргазмів. Всі поверхні кабінету були ретельно вивчені, всі пози випробувані і, варто сказати, що гнулося це тільце, як тільки чоловіку хотілося. Так що до ранку, коли обидва залишилися вже практично без сил, коліна тремтіли, а серце, здавалося вискакувало з грудей, Каліста таки знайшла в собі сили піднятися і зібрати порвані речі, накинувши чоловічу сорочку - єдину річ, що залишилася цілою.

- Я візьму її на згадку, якщо ти не проти, - підморгнула жінка, одягаючись. Сентиментальністю вона не відрізнялася, але повертатися голою не хотілося.

- Я обов'язково прикуплю кілька запасних суконь для наступного разу, хоча мої сорочки виглядають на тобі набагато краще, - розтягнувшись на дивані, ніби справжній лев, промовив Кіготь.

- Наступного разу не буде.

- Лісто, якщо ти все ще сердишся...

- Справа не в цьому, - зітхнула відьма, посміхаючись, але не заперечуючи. - Я виходжу заміж.

Цього разу Кіготь схопився, дивлячись на жінку, стискаючи кулаки і буквально загарчав.

- Це жарт такий?

- Ні, я цілком серйозно.

- Хто він?

- Міський казначей, - знизала плечима Каліста, застібаючи сорочку і не приховуючи, все одно дізнається, так до чого юлити.

- Ти напевно, все ж таки жартуєш!

- Ні. Він учора домовився з моєю тіткою. Після смерті батьків вона – мій опікун.

- Я сьогодні ж відправлю його на той світ...

- Це зайве, я не проти шлюбу, - похитала головою жінка.

- Лісте, якщо ти вирішила помститися…

- Моє рішення війти заміж до тебе не має жодного відношення, тим більше, що в такій якості ти мене не розглядаєш, повір, я це зрозуміла і нічого не вимагаю. Але мені потрібен чоловік, який дбатиме про мене, любитиме, будуватиме сім'ю, а не просто трахатиме. Тож вибач, але надалі наші стосунки залишаться діловими, якщо не заперечуєш.

- Я заперечую, я не збираюся тебе ділити з…

- Ким? З чоловіком? Тобі не доведеться. Я не маю наміру йому зраджувати. Тож… дякую за сьогоднішню ніч, вона була прекрасна.

Ліста посміхнулася і легко поцілувала чоловіка у щоку.

- Я впевнена, коли-небудь ти знайдеш жінку, що буде гідна тебе. А щодо роботи з нечистю… ти знаєш, де мене знайти. Будь щасливий, любий.

Коли відьма зникла, Кіготь довго стояв, не в силах зрушити з місця, і тільки через кілька хвилин найняті головорізи почули гуркіт зламаних меблів з кімнати ватажка.

Шановні читачі, нажаль, не кожне оновлення з"являється на загальній стіні сайту, тому якщо вам подобається книга, підписуйтесь та отримуйте сповіщення на кожне оновлення тексту.