Читати книгу - "Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко"

Крішна ніби антиподи, як на функціональному, так і на інших рівнях. Якщо, наприклад, Крішна хотів, щоб їхня сестра Субгадра вийшла заміж за пандава Арджуна, то Балавіра волів видати її заміж за каурава (зрештою, за активного сприяння Крішни, Арджун викрав Субгадру собі в дружини). Таке ж протиставлення бачимо й на барвному рівні. Якщо Крішна синюватошкірий і в жовтому вбранні, то Балавіра золотавошкірий і в синьому вбранні. Обидва божества мовби уособлюють цілокупність усесвіту в єдності протилежностей. Синє і жовте — кольори води й вогню (сонця, тепла). Поєднуючися, вони дають зелений колір життя. Коли жодна з цих могутніх стихій не переважає, коли вони гармонійно поєднані, має місце світова й суспільна рівновага, панує мир, злагода й порозуміння. Саме ця ідея закладена в нашому державному прапорі, який творять дві рівновеликі половинки — синя й жовта, символи води й вогню, символи життя.

Дружиною Балавіри була Реваті, дочка царя Райвати, що правив у країні Сураштра в Західній Індії (сучасний штат Ґуджерат). За «Махабгаратою», в Сураштрі жили ядави, з яких походили Крішна й Балавіра. Північно-Західна Індія, до якої входила давня Сураштра (або Саураштра), виявляє топонімно-гідронімні зв’язки з Північним Причорномор’ям (ГУ, 19). А ядави виявляють спорідненість із літописними ятвягами. Як індійські ядави мають ще дві назви — сатвати й данави, так і ятвяги мають дві інші назви — судовити (судова) й дайнови. А така потрійна відповідність індійського й балтійського етнонімів, звичайно ж, не випадкова (ТРС, 51–57). <189>

Діда царівни Реваті, дружини Балавіри, звали Рева. А серед запорозьких козаків часті прізвища Рева, Ревенко, Ревченко тощо. Лише в Канівському, Корсунському й Черкаському полках їх до десятка (див. окрему статтю про ці козацькі прізвища).

Нинішня територія Ґоа між штатами Махараштра й Карнатака в Західній Індії, звільнена 1961 від португальського панування, у давнину називалася Реватідвіпа — «Острів Реваті».

Серед багатьох імен Балавіри чи не найпопулярніше — Баларама (хінді Бальрам), або просто Рама. Персонажів на ім’я Рама індійська міфологія знає трьох: Паршурама, «Рама з сокирою» — воїн-брахман, що вславився нещадною боротьбою з кшатрійським (воїнським) станом; Рама — сьоме втілення (аватара) Вішну, син царя Дашаратхи, народжений, щоб убити злого демона Равану; Баларама, старший брат Крішни. Баларама чи Рама — сьомий син Васудеви, а Рама, герой «Рамаяни» — сьоме втілення Вішну. Між цими обома Рамами простежується подібність на багатьох рівнях.

Балавіра-Баларама причетний до землеробства, його атрибут — дерев’яний плуг, якого завжди носить із собою. Цю його особливість відбивають епітети Лангулін — «Плужник», Санкаршана — «Орач», Халадгара й Халабгріт — «Плугодержець», Халаюдга — «Озброєний плугом». Плуг для Балавіри й зброя. За легендами, Балавіра якось розгнівався на річку Ямуну, підчепив її плугом і притягнув ближче до Вріндавана, «Лісу Врінди», де минули дитинство і юність Крішни й Балавіри, де вони водили веселі хороводи з дівчатами-пастушками. Тому Балавіра має епітет Каліндібгедана — «Розривач Калінді», де Калінді — поетична назва Ямуни (Джамуни), що тече з гори Калінді.

Мати Балавіри — Рохіні, одна з двох дружин Васудеви, а дружина — Реваті, що відбилося на його іменах, наприклад, Рохінісута — «Народжений Рохіні», Реватіраман — «Чоловік Реваті». Найцікавіше те, що Рохіні й Реваті — і назви сузір’їв, пов’язані з місячним небом і місячним календарем. Індійський місячний календар включає 27 сузір’їв, за міфами, доньок бога-отця Дакші — їх він віддав заміж за Чандру-Місяця. У списку цих 27 сузір’їв Рохіні значиться четвертим, а Реваті — останнім, двадцять сьомим сузір’ям. Такий зв’язок Балавіри, землеробського божества, з Рохіні й Реваті, які, коли звести до родинного рівня, доводяться йому матір’ю і дружиною, а на планетарному рівні пов’язані з Місяцем-Чандрою, звичайно ж, не випадковий. Міф підкреслює, що Місяць-Чандра з усіх дочок <190> Дакші найбільше любив Рохіні (див. статтю «Місяць-Чандра й Зірка-Тара»).

Лунарний місяць має 28 днів, і з ним пов’язане священне число «7», часте в індійських давніх текстах. 7 мудреців-ріші, 7 океанів і 7 священних річок, 7 днів тижня, 7 божественних матерів, 7 континентів-материків, а в кожному — 7 царств, 7 гір, 7 річок. Небес і пекол — теж по 7. Існує 49 марутів (у «Влесовій книзі» — мариці, тотожні «вітрам, Стрибожим внукам»), тобто 7 по 7. Число «7» причетне й до Агні-Вогню — в нього 7 рук, 7 язиків, 7 жител, 7 джерел, 7 братів. 7 книг «Яджурведи» приписуються Агні. 7 коней у Сур’ї-Сонця, 7 корів — у вранішньої зорі Ушас. Є 7 різновидів апсар-русалок (Томас, 195–196).

Баларама-Баладева, разом із Крішною-Васудевою, Самбою та Прадьюмною — синами Крішни й Анірудгою — внуком Крішни входять до так званих «п’яти героїв» — панча-віра. Де санскр. pancha (хінді panch)— «п’ять», а vira — «богатир», «герой». Всі вони вважалися предками племені врішніїв. На початку нової ери в Північній Індії навіть існував культ «п’яти героїв» — про це свідчать і літературні тексти, і різноманітні археологічні, епіграфічні й нумізматичні знахідки. Найвідоміша з них — напис із містечка Мора поблизу Матхури, датований V ст. Він мовить про спорудження зображень «п’яти героїв». Індійський історик Р.Маджумдар висновує, що «п’ять героїв-врішніїв з напису в Морі були обожнені й вшановувані під титулом Бгаґават у районі Матхури десь на початку нової ери, певно, членами клану ядавів-сатватів-врішніїв» (Кокова, 88).

Ця група, окрім Самби — організаційна ланка в релігійно-філософській системі панча-ратра, досл. «п’ять ночей», яка, очевидно, виникла на півночі Індії на початку нової ери, а згодом поширилась і на південь країни. В основі космологічних уявлень цієї школи концепція верховного бога Васудеви-Нараяни, що проявляється через відтворення цілого з окремих частин, розташованих у певному відношенні до центру. Васудева породжує Санкаршану й природу-пракріті, від їхнього зв’язку постає Прадьюмна і манас (розум, свідомість), від них — Анірудга й ахамкара (самоусвідомлення). А вже від останніх постають п’ять основних елементів світобудови (панчабгута) і бог-творець Брахма. Кожна частина має два різновиди активності — твірно-оберігальну й етичну, через що твориться всесвіт із богами й людьми. Кожен із цих етапів називається одним з імен: Васудева (Крішна), Санкаршана (тобто Балавіра, Баладева), Прадьюмна й Аніруддга. <191>

З усієї п’ятірки Балавіра, або Санкаршана — найближчий до Крішни-Васудеви, він неодмінний і діяльний супутник його. Проте в епосі й