Читати книгу - "Слова на вітер, Анні Ксандр, Софія Вітерець"

– То все типу добре? – запитав Тім, наздоганяючи.

– Як бачиш, йду своїм ходом, а не ногами вперед…

– А піґулок для гумору в них часом не було? – пробубнів він поряд, а сам же крадькома глянув на Айлін, яка вдавала байдужість, хоча помітив легку посмішку. 

– Навіщо? Весь мій гумор підніметься завдяки Айлін.

Та аж розчервонілась. Отже, попалась! Таки актриса все чудово розуміла українською. Та поки граємо далі.

На дворі я спинився. Оглядаючись.

– Ну, любі мої… друзі. Ми чим дістанемося готелю? 

Айлін з Тімом одразу ж переглянулися, адже всі приїхали разом зі швидкою. 

– Я зараз наберу Каріма й за нами приїде Озкан. 

Я примружив очі, пронизуючи Айлін та випробовуючи на стійкість.

Три…два…

– Тобто, нам точно треба чимось дістатись…

– Звісно, Айлін, – задоволено відповів я турецькою, підморгнувши їй.

Не оглядаючись, рушив до дороги. 

– Валєро, а ти куди? – занепокоєно мало не завив Тім.

– Туди. Хочу пройтись. Бігти не буду, лікар дозволив. А ви дочекайтесь машини. Вам є про що поговорити.

Озирнувшись у два боки, перейшов дорогу. 

Погоджусь, що отримав якусь частку адреналіну від цієї вистави та від їхніх дивакуватих мармиз. Та все ж чогось мені таки бракувало. Ярик сказав би, що клепок, а Рита, що дівчини… А що я? А мені, скоріш за все за відсутності дівчини, таки дійсно бракувало клепок. Можливо тому вічно дражнив Тіма? Хоча ні, навряд, це ж баклан. Як інакше?

Доки я рухався у напрямку готелю, вже звичною дорогою, бо за тиждень достатньо тут наганявся, знову пригадав ту мить у кімнаті. Уля дійсно дозволила себе поцілувати? З чого раптом? 

– Дурню мелеш, Валєро… – бубонів собі під носа. 

Та річ у тім, що це сподобалось. Звісно, я не впевнений, але з рештою я чоловік, чи хто? Мені мусить подобатися дівчина. До того ж Риту вже б давно мав відпустити, а не крадькома заздрити…

Коли почав виднітися готель, я чомусь завагався йти туди. Та розумів, що треба писати, але нові відкриття стосовно Айлін напружували мене, або ж в мене просто розвинулась параноя. Хоча, цю книгу я завершу у будь-якому разі, але не хотілося б такого підступу, якщо чесно.