Читати книгу - "Енріке Портеро в Академії Баленсіага, Maurice Fedoux"

— Я буду твоїм найгіршим кошмаром в Академії Баленсіага, — самовдоволено відповів Дієго. — Я задам таку планку стилю, до якої тобі ніколи не дістатися.

— І не мрій. Я теж вмію домагатися свого, — зустрілася з ним поглядом Хермоса.

— Друзі, давайте відійдемо вбік, є що обговорити, — конструктивно запропонував Енріке, розуміючи, що ситуація тільки загострюється. Він спробував зберігати спокій, усвідомлюючи, що це його перший серйозний тест у світі моди і, можливо, не останній.

Рональдо, Хермоса та Енріке відійшли в сторонку, подалі від зневажливих поглядів Дієго та його компанії. Рональдо, похнюпивши плечі, тихо застогнав:

— Ну все, шлях на вечірку для нас тепер перекритий. Ми виглядали, як жебраки поруч із ними.

Хермоса похитала головою, але промовчала. Енріке, навпаки, зберіг спокій і, стримано посміхнувшись, сказав:

— Спокійно, Рональдо. Я знаю, хто може нам допомогти.

— Хто ж це? — здивовано запитав Рональдо.

Енріке дістав із кишені свій новенький мобільний телефон і, набравши номер сеньйора Агрідо, притиснув апарат до вуха. Сеньйор Агрідо швидко відповів, у його голосі відчувалася радість:

— Енріке! Як ти? Чи все гаразд? Каюта вже готова, можеш розслабитися й відпочити після дороги.

— Дякую, сеньйоре Агрідо, — почав Енріке з вдячністю. — Але в мене є одне прохання. — Енріке коротко пояснив ситуацію, розповівши, що вони з друзями не можуть потрапити на вечірку через невідповідне вбрання. — Не могли б ви підказати, як нам тут, на лайнері, приодягнутися?

Сеньйор Агрідо розсміявся:

— Ах, ось у чому справа! Це не проблема, Енріке. На лайнері якраз є бутік із всім необхідним. Дайте мені кілька хвилин, і я все влаштую.

Енріке трохи затримався, а потім знову підніс телефон до вуха й додав:

— Чудово, але… у мене немає грошей, щоб заплатити за це вбрання, сеньйоре Агрідо.

На тому кінці лінії повисла невелика пауза, потім сеньйор Агрідо спокійно відповів:

— Не переймайся, Енріке. Вважай це частиною мого наставництва. У світі моди іноді потрібно підтримати талановитих людей, щоб вони могли розкрити свій потенціал. Я візьму всі витрати на себе. Точніше, Альваро Д'Амбладо надав мені деякі кошти на дрібні витрати. Гадаю, на вбрання для тебе і твоїх друзів має вистачити.

Енріке полегшено зітхнув:

— Спасибі вам велике, сеньйоре Агрідо. Я не знаю, як вам віддячити…

— Твоя подяка — це бачити, як ти ростеш і розвиваєшся. Тож не думай про це, а зосередься на тому, що важливо. Я скоро все владнаю.

Після закінчення розмови Енріке звернувся до друзів:

— Усе під контролем. Сеньйор Агрідо сплатить за наше вбрання в місцевому бутіку.

— Чудово! А хто такий цей сеньйор Агрідо? — поцікавилася Хермоса.

Енріке на мить замислився, підбираючи слова.

— Ну, це… мій спонсор, — нарешті відповів він, не знаючи, як краще представити цю загадкову людину.

Рональдо, почувши це, схвально кивнув і з легкою заздрістю зауважив:

— Круто, коли в тебе є такий багатий спонсор. Не кожному так щастить.

Настав момент злегка втерти носа нахабі Дієго. Енріке підійшов до Дієго Мальвареса та його компанії, намагаючись зберігати впевнений вираз обличчя.

— Слухай, Дієго, — почав Енріке, — якщо ми з'явимося перед тобою в карколомному вбранні, пропустиш нас на вечірку?

Дієго подивився на нього з нахабною усмішкою й зарозумілим виразом обличчя.

— Серйозно? Ви всі втрьох сподіваєтеся надурити мене своїми слабкими спробами виглядати краще? Якщо вам закортіло потрапити на вечірку, то потрібно більше, ніж просто вбрання. Думаєте, зможете справити враження? Не смішіть мене.

— О, ні! Ми не просто спробуємо справити враження, — стримано відповів Енріке. — Ми покажемо тобі, що можемо виглядати на всі сто!

— Готуйся стежити, щоб у тебе щелепа не відпала від подиву, Дієго, — втрутився Рональдо.

Дієго з викликом усміхнувся.

— Ну, подивимося, — відповів він. — Якщо зможете довести, що гідні цієї вечірки, я подумаю. А наразі можете не тішити себе надіями.

— Чудово, — з упевненістю сказав Енріке. — Скоро побачиш.

Усі троє друзів вирушили на зустріч із сеньйором Агрідо. Той влаштував усе ще навіть краще: одяг для вечірки можна було взяти напрокат, що коштувало значно менше. А коли сеньйор Агрідо прошепотів у магазині, що це спеціальне замовлення від Альваро Д'Амбладо для Енріке Портеро, їм навіть зробили непогану знижку.

Енріке, Рональдо і Хермоса були вражені.

— Дякую, сеньйоре Агрідо! — вигукнув Енріке.

— Ми вам дуже вдячні, — додав Рональдо.

— Дякую вам, тепер ми точно здивуємо Дієго, — усміхаючись, додала Хермоса.

Сеньйор Агрідо помітив, що друзі виглядають задоволеними й налаштованими на вечір.

— А дозвольте дізнатися, якого такого Дієго ви так намагаєтеся вразити? — поцікавився він.

Хермоса відповіла:

— Дієго Мальварес. Ви його знаєте?

Сеньйор Агрідо насупився, його обличчя зблідло.

— На жаль, знаю. Сімейство Мальварес тісно пов’язане з кланом Вальдемеро.

— Вальдемеро? Хто ж такий цей Вальдемеро, що ви всі його так боїтеся? — трохи стурбовано запитав Енріке.

Сеньйор Агрідо зітхнув і пояснив:

— Вальдемеро — потужний модний гуру, який намагається контролювати весь модний світ. Родина Мальварес підтримує його, і це означає, що вони можуть мати свої інтереси та цілі.

Рональдо, з незадоволеним виразом на обличчі, додав:

— Але це ж не повинно нас зупиняти, чи не так? Ми просто хочемо трохи розважитися на вечірці.

Сеньйор Агрідо подивився на них серйозно:

— Я не кажу, що потрібно уникати зустрічі з ними, але будьте обережні. Сімейство Мальварес може використати свої зв’язки, щоб створити вам труднощі.

— Дякую за попередження. Ми будемо напоготові, — кивнула Хермоса.

— Ми все одно підемо на вечірку, — рішуче сказав Енріке. — Ми не дозволимо цим попередженням зіпсувати нам вечір.