Читати книгу - "Хроніка війни. 2014—2020. Том 3. П’ять років гібридної війни"

Мене обвинувачували в діях, які просто навигадували, і треба було це на когось повісити

У 2016 році до батьків у Луганськ я повернулася на початку листопада. А вже 17 числа о 17:00 до мене приїхали додому. Вдома була родина, маленька дитина, яка все це бачила. На момент арешту мені був 21 рік. А моїй доньці було лише два роки та чотири місяці. Власне, з 17 листопада 2016 року в мене пропущений відрізок життя.

Спочатку мені сказали: «Мы поедем, поговорим с тобой, так как ты знакома с одним из ребят ультрас». Ці хлопці були затримані трішки раніше мене. Власне це було формальним приводом — забрати мене.

Потім почалося: допити, поява різних людей, які були з так званих «правоохоронних структур ЛНР», були росіяни, які чинили моральний і фізичний вплив, використали поліграф під час допитів. Вони мене обвинувачували в діях, які вони ж просто навигадували, і треба було це на когось повісити.

Мене привезли в підвал так званого «МГБ ЛНР». Це колишня будівля СБУ Луганська в центрі міста. Їм там вистачає місця в підвальних приміщеннях, аби утримувати людей.

Вони звинувачували мене у всьому: і держзраді, і шпигунстві, і замаху на життя якихось чиновників та військових з їхнього блоку, звинувачували в підриві пам’ятників. Взагалі, все, що тоді було нерозкритим, вони намагалися «повісити» на мене.

Одразу мене сильно побили, а потім кілька разів допитували за допомогою поліграфа. Фізично вони мене катували, мабуть, за своїми класичними методами. Під час допитів застосовували електричний струм, електроди підвішували за мочки вух або за кисті. Мені кололи хімічні препарати. Це було найстрашнішим. Після цих уколів, які мені робили неодноразово, я була немов у гарячці. Стан після них дуже жахливий — підвищене серцебиття, артеріальний тиск підіймається дуже швидко, відбувається втрата свідомості. Інколи навіть досить на тривалий час. Не знаю, що за препарати там були. Найімовірніше, якісь наркотичні. У мене було, мабуть, ін’єкції три або чотири за тиждень.

На «допити» мене водили з мішком на голові в спеціальну кімнату в сусідньому корпусі колишнього приміщення СБУ. Хоча іноді це відбувалося прямо в камері. «Допити» проводили місцеві бойовики, більшість з яких були колишніми співробітниками Міністерства внутрішніх справ України. Їх дуже нервували люди, які були за Україну. Також були росіяни, яких я впізнавала за характерною вимовою. У нас в Луганську так ніхто не говорить.

Там уявлення про час, день, період доби взагалі втрачається. Після однієї з ін’єкцій я втратила свідомість більш ніж на дві години. У той момент з обличчя зняли мішок. У кабінеті висів годинник, і я хоч приблизно зуміла побачити годину. Коли ти постійно знаходишся в чотирьох стінах, не бачиш нікого й нічого, взагалі не розумієш, що відбувається.

Одного разу сильне побиття, струм і уколи співпали. Той день у полоні, напевно, був найжахливішим. Навіть якщо з’являвся лікар, то лише для того, щоб просто привести до тями, аби вони мали змогу продовжити свої катування та тортури.

Їм байдуже на вік, стать — стабільна методика — зґвалтування. Пручатися немає жодного сенсу — тобі зв’язують руки й ноги. Тим паче ти одна, а навколо тебе чоловік троє-четверо. Мене намагалися зґвалтувати двічі. Але відчепилися, напевно тому, що зрозуміли, що протистояти фізично не зможу, а так їм не цікаво.

Вони також тиснули на мене морально. Це були не просто погрози моєму життю, вони погрожували розправою з родиною. Оскільки родина знаходилася в Луганську — це був доволі вагомий аргумент. Казали, що заберуть дитину, а з батьками «зовсім випадково» щось може трапитися. Якось під час допиту моїй мамі подзвонили по гучному зв’язку. Їй погрожували так, щоб я чула. І це лякало мене більше того всього фізичного болю, який був потім.

Зведення новин

За добу в зоні проведення антитерористичної операції один військовий загинув і один зазнав поранень.

Про це повідомив речник Міністерства оборони з питань АТО Олександр Мотузяник.

ОБСЄ зафіксувала рекордну з початку року кількість обстрілів на Донбасі. Про це повідомив заступник голови СММ ОБСЄ в Україні Александр Хуг. За даними ОБСЄ, порівняно із минулим тижнем кількість обстрілів зросла фактично на 150 %.

18 листопада 2016 року

Зведення новин

СБУ виявила три замасковані на місцевості вогневі позиції, обладнані пусковими установками протитанкових ракетних комплексів «Фагот», біля лінії зіткнення на околиці села Новозванівка Попаснянского району Луганської області.

Про це йдеться у повідомленні відомства на Фейсбук.

За добу в зоні проведення антитерористичної операції 1 військовий зазнав поранень. Про це повідомив речник Міністерства оборони з питань АТО Андрій Лисенко.

19 листопада 2016 року

Красногорівка потрапила також під вогонь 152 міліметрової артилерії, а в районі Широкиного і Березового вогонь вели бронетранспортери. По Широкиному кілька разів стріляв танк.

Про це пресцентр штабу АТО повідомив на сторінці в Фейсбук.

20 листопада 2016 року

По Широкиному вогонь вела 152 міліметрова артилерія, стріляв і танк. Про це пресцентр штабу АТО повідомив на сторінці в Фейс­бук.

21 листопада 2016 року

Зведення новин

Місцеві жителі окупованого міста Макіївка на Донеччині розповідають про встановлення бойовиками самохідної артилерійської установки (САУ) в житловому кварталі і стрільбу у бік промислової зони Авдіївки. Про це повідомляє «Укрінформ» з посиланням на очевидців з Макіївки.

За минулу добу внаслідок бойових дій загиблих у лавах українських військ немає, двоє бійців отримали поранення. Це сталося під час обстрілів у Луганському та Авдіївці.

Про це повідомив речник Міністерства оборони з питань АТО Андрій Лисенко.

22 листопада 2016 року

Ірина Вовк «На щиті. Спогади родин загиблих воїнів»

МАР’ЯН КАПТОВАНЕЦЬ («МОЛОДИЙ») (29.06.1989 — 22.11.2016). ДУК «Правий сектор», 74 ОРБ

Того лихого пізнього листопадового дня пан Роман звично повертався з роботи. Минув прохідну, й охоронник сказав чоловікові, аби не сідав на міжміський автобус, а зачекав, поки за ним приїде шваґро. Роман дістав з кишені пачку міцних цигарок і запалив одну. Почав зніматися сильний вітер, і чоловік лиш охопив себе руками і защепнув куртку до самої шиї, щоб зігрітися. Як тут до прохідної під’їздить невеличкий бус.