Читати книгу - "Подорож пiд вiнець, Анна Мінаєва"

Ісіс складно назвати непрохідною дурою, але й найрозумнішим стратегом — важкувато. І водночас Рея не залишало відчуття, що у словах принцеси правди лише половина. Припустимо, вона справді не хотіла виходити заміж. Але щоб Феліція ось так просто взяла і погодилася на заміжжя? З людиною, з якою вона знайома від сили півгодини?! Та й Еттер... Чи став би він укладати союз, якщо був готовий так легко від нього відмовитися? Та це ж скандал!

Саме такі думки блукали в голові Рея, що зовсім розгубився від новин. Він чітко розумів, що чим більше про це розмірковує, тим сильніше божеволіє. А тому слід розібратися у всьому власноруч. Мабуть, розмови із братом не уникнути.

Але що робити з Iсіс?

Якщо вона приклала до цього руку, досить швидко спробує втекти, а цього ніяк допустити не можна.

— І взагалі! Ік ... Якщо я за кого і вийду заміж, то за тебе! — Раптом видала Ісіс.

Найманець кинув погляд на спустошений келих. Тяжко зітхнув. Зволікати не можна.

— Пропоную обговорити все завтра, — м'яко промовив він, встаючи на ноги. — А зараз я проводжу вашу високість до кімнати.

— До кімнати? — пограючи бровами, перепитала Ісіс. — Ні, ти не думай... Я не як усі принцеси, я нормальна!

Рею дорогого коштувало, щоб не прокоментувати “нормальність” захмелілої Ісіс. Пара ввічливих слів, запропонований лікоть — і принцеса погодилася пройти до кімнати. Ще кілька хвилин, і вона увійшла всередину, жестом запрошуючи найманця пройти за нею. Подумки лаявшись, Рей сказав, що буде за пару хвилин.

Сам же судомно розумів, що робити. Зачинити двері зовні – не варіант. Напевно, всередині кімнати лежить зв'язка запасних ключів — так завжди роблять у гостьових будинках високого класу на випадок, якщо другому постояльцеві буде потрібно окремий ключ. Та й першого в руках найманців не спостерігалося. А значить... Доведеться вдатися до артефакту, який він зберігав як зіницю ока на випадок непередбачених ситуацій.

Отримав одного разу в оплату замовлення від однієї чарівниці... Поспішно діставшись своєї кімнати, він дістав його з таємної кишені сумки і повернувся до дверей Ісіс. Якщо Рей все активує правильно, то артефакт створить захист на всю кімнату — на наступні п'ять годин ніхто не зможе зайти, ні вийти.

Жаба сумнівів душила Рея — ціна на подібний артефакт анітрохи не поступалася вартістю всього замовлення, та й сфера його можливостей була значно вища. Але... Але якщо Феліції загрожує небезпека?

Саме ця думка підштовхнула Рея якомога швидше використати витягнуту срібну штуковину з каміннями, натискаючи по черзі на потрібні виступи. Після нехитрої перевірки дії — двері просто не рухалися з місця, хоч би як найманець крутив ручку — він попрямував до палацу.

На теплий прийом він ніяк не розраховував, а тому, коли палацова сторожа оточила його, навіть не здивувався. Лише повідомив, що хоче говорити з королем. На це варта, зрозуміло, розсміялася, пославшись на те, що з королем говорити хоче кожен. І тоді Рей назвався повним ім'ям.

Не сказати, що йому повірили в ту ж секунду, але все ж таки донесли королю Еттеру про раптового гостя.