Читати книгу - "Споріднені душі: Розірваний зв'язок, Яра Крихта"

Айдас глибоко вдихнув, його серце калатало від хвилювання. Він уявив, як Мія сидить десь у залі.

– Міє де Розальє, – голос Айдаса, спочатку трохи тихий, раптом прозвучав гучніше і впевненіше. – Я запрошую тебе на сцену. Тут, перед усіма цими людьми, я прошу тебе виконати ту пісню, яку моя мати присвятила Спорідненим душам, яку Меліта подарувала тобі… 

– Ти чудовий, Айдасе… 

– Чи, може, мені не варто говорити, що ми з нею Споріднені душі?.. Може, сказати це пізніше? Після концерту… 

– Айдасе, ні. Мірабелла цього не переживе, – вона засміялася, – мені здається, вона чекає цього більше, ніж ти… 

– Може, Мія злякається? – він розчулився, очі пекли від сліз.

– Ні. Якщо вона це почує одразу від тебе на сцені… вона зможе відчути всю важливість моменту. Вона дуже романтична, і я вірю, що вона мріє про те, що саме ти – дарований їй Небесами. 

– Думаєш, все буде добре? Вона не втече? Мені страшно.

– Ох, рідний мій, не плач, – Селін обережно витерла його обличчя від сліз. – Не втече, – Селін обійняла його, – вона не скривдить тебе. Ти будеш з нею, ти одужаєш... 

Айдас, не витримавши напруги, схилив голову на плече Селін, відчуваючи, як нарешті дає волю своїм емоціям. Сльози стікали його обличчям, він більше не приховував їх.

– Ти все витримаєш, – прошепотіла Селін, міцно обіймаючи його. – Вона тебе не покине. Вона знає, що ти змінився, і вона побачить, що ти справді готовий віддати їй усе. Боже, мені так незручно, коли такий великий чоловік, як ти, плаче… – звучала з усмішкою. 

Лишалося ще трішки часу… 

Встиг зустрітися з Мірабеллою Ноар в невеличкому кафе, щоб обговорити плани. Артистка була в такому захваті, наче для неї немає нічого кращого, ніж єднання Споріднених душ з її участю. Але зауважила, що Айдас має дуже кепський вигляд, на що чоловік лиш потис плечима, пообіцявши, що протримається ще довго, адже – хоч Мія і не знає всієї правди – він досить сильний і дівчина допомагає йому вижити. Запевнив Мірабеллу, що Мія точно не відмовить йому, що все буде гаразд. 

– Вона сильна, ух, – Мірабелла була вражена, – я би перед таким чоловіком, як ти, здалась би і пала, що би там такого жахливого ти не натворив. Таким красеням, як ти, пробачають всі образи. Вона чудово тримається, – підморгнула та засміялася, і далі обмахуючи шию пір’яним бордовим віялом. – Мені подобається її характер – чудова дівчинка. 

Айдас засміявся.

Повернуся до маєтку Мії натхненний та щасливий.

Прокидався щоранку в її обіймах – її долоня на його грудях, на його серці, здається, сцілювала. 

Лишалося два тижні, і це так гарно відчувалося – навіть погода була на його боці. Потепліло, птахи починали помалу співати… Квитки на концерт Мірабелли уже були в нього – лежали і чекали слушної миті в кишені пальта.