Читати книгу - "Коли світ говорить шепотом, Love"

Це почалося з ідеї за вечерею.

— А що, як ми зробимо це разом? — спитала мама, тримаючи в руках блокнот зі своїми нотатками.

Я саме ділився новим ескізом — історією, яку бачив у голові: хлопчик, який шукає світло в темному місті. Вона слухала уважно, як завжди. Але цього разу в її погляді з’явилася іскра — щось нове. Ідея співтворчості.

— Я можу написати слова, — сказала вона. — А ти створиш ілюстрації. Ми зберемо це в книгу. Для дітей. І дорослих. Для всіх, хто шукає світло.

Спочатку мені стало трохи страшно. Це звучало як щось велике. Але коли ми сіли поруч — я з олівцем, вона з ручкою — все стало природним. Я малював сторінки, а вона писала рядки. Іноді ми сміялися, коли наші думки збігались. Інколи сперечались — хто як бачить сцену чи персонажа. Але ніколи не сварились. Ми були командою.

Ми працювали вечорами, з какао, пледом і музикою, яка наповнювала кімнату теплом. І кожна сторінка оживала не лише фарбами й словами, а й нашими спільними спогадами, нашими серцями.

Коли перший примірник надрукували — просто в м’якій обкладинці, звичайним шрифтом — ми тримали його обережно, як щось крихке й справжнє.

— Ми це зробили, — прошепотала мама.

— Разом, — додав я.

Це була не просто книга. Це була наша історія. Подарунок світу. І доказ, що любов здатна творити дива.

---