Читати книгу - "Беру свої слова назад"

Межа зліва — попередня.

б) Арміям Північно-Західного фронту, міцно утримуючи узбережжя Балтійського моря, нанести потужний контрудар з району Каунас у фланг і тил сувалкинському угрупованню противника, знищити його у взаємодії із Західним фронтом і до кінця 24.6 опанувати районом Сувалки.

Межа зліва — попередня.

в) Арміям Західного фронту, стримуючи противника на варшавському напрямку, нанести потужний контрудар силами не менше двох мехкорпусів і авіації у фланг і тил сувалкинського угруповання противника, знищити його спільно з Північно-Західним фронтом і до кінця 24.6 опанувати районом Сувалки.

Межа зліва — попередня.

г) Арміям Південно-Західного фронту, міцно утримуючи кордон з Угорщиною, концентричними ударами в загальному напрямку на Люблін силами 5 і 6А, не менше п'яти мехкорпусів і всієї авіації фронту, оточити і знищити угруповання противника, яке наступає на фронті Володимир-Волинський, Кристинополь, до кінця 26.6 оволодіти районом Люблін. Міцно забезпечити себе з краківського напряму.

д) Арміям Південного фронту не допустити вторгнення противника на нашу територію. При спробі противника нанести удар у чернівецькому напрямку або форсувати рр. Прут і Дунай потужними фланговими ударами наземних військ у взаємодії з авіацією знищити його; двома мехкорпусами в ніч на 23.6 зосередитися в районі Кишинів і лісів на північний захід від Кишинева.

4. На фронті від Балтійського моря до кордону з Угорщиною дозволяю перехід держкордону і дії, не рахуючись з держкордоном.

5. Авіації Головного Командування:

а) підтримати Північно-Західний фронт одним вильотом 1-го ав. корп. ДД і Західний фронт одним вильотом 3-го ав. корп. ДД на період виконання ними завдання з розгрому сувалкинського угруповання противника;

б) включити до складу Південно-Західного фронту 18-у авіадивізію ДД і підтримати Південно-Західний фронт одним вильотом 2-го ав. корпусу ДД на період виконання ним завдання з розгрому люблінського угруповання противника;

в) 4-й ав. корпус ДД залишити в моєму розпорядженні в готовності сприяти головному угрупованню Південно-Західного фронту і частиною сил Чорноморському флоту.

Народний комісар оборони Союзу РСР Маршал Радянського Союзу Тимошенко

Член Головного Військового Ради Маленков

Начальник Генерального штабу Червоної Армії генерал армії Жуков».

Якщо вас б'ють сокирою по голові, то треба відскочити. У крайньому випадку - чимось прикритися. В нашому випадку - якщо противник завдає страшного удару по Червоній Армії, то треба відійти, нехай удар піде в порожнечу. В крайньому випадку - прикритися від удару, тобто стати в оборону.

Рано вранці 22 червня Гітлер завдав нищівного удару по черепу Червоної Армії і розкроїв його. Червона Армія не відскочила і не прикрилася. Бо їй було заборонено будь-що робити. Бо руки її й ноги були пов'язані Директивою No 1.

Вранці 22 червня військам за підписами Тимошенка, Маленкова і Жукова була направлена Директива No 2. Все про неї - в книжці «Тінь перемоги». У цій директиві теж не було ні єдиного слова ні про оборону, ні про відхід. Червоній Армії знову не наказували нічого, що могло б уберегти її від ганебного розгрому.

Були всі підстави вважати, що 23 червня по розкроєній голові Червоної Армії Гітлер завдасть повторний удар все тією ж сокирою. І хоча б тепер треба було віддати наказ Червоній Армії відскочити або хоча б прикритися, тобто почати відхід або хоча б стати в оборону. Замість цього пізнього вечора 22 червня війська отримали Директиву No 3. І знову в ній нічого про те, щоб ухилитися від удару. І нічого про те, щоб захиститися. Замість цього Червоній Армії був відданий наказ розмахнутися...

Якщо ви спливаєте кров'ю, якщо ваш череп по самі вуха розколотий попереднім ударом свистячого колуна, то розмаху й удару у вас все одно не вийде. Якщо ви розмахувались у момент, коли вас повторно б'ють, ви відкриті та вразливі.

Позаду Червоної армії два кинутих пояси укріплених районів. Але Директива No 3 не згадує про них і не ставить військам завдання сховатись у цих районах. Позаду Червоної Армії сотні й тисячі річок. Кожна з них - природний рубіж оборони, яким легко прикритися від удару, який легко утримувати, через який противнику важко наносити удар. Але Директива No 3 не ставить завдання військам стримати удар, використовуючи численні водні рубежі.

Червона Армія за одну ніч могла б викопати окопи та траншеї й зустріти удари ворога вогнем з місця. Але й цього їй не дозволили зробити. Вперед! Тільки вперед! На Сувалки! На Люблін! Забезпечити себе з краківського напрямку!

Навіть офіційна (і брехлива) «Історія Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу. 1941-1945 »(Т. 2. С. 30) і та змушена визнати, що директива була нездійсненною, а тому згубною: «Директива вимагала від військ перейти на головних напрямках до наступальних дій з метою розгрому ударних угруповань ворога і перенесення бойових дій на його територію... Цей задум був нереальний, тому що він не враховував стану й можливості військ, яким ці завдання треба було виконати. Важко навіть уявити, щоб залучені для операції війська могли в такий короткий термін зосередитися на намічених напрямках і організовано нанести масовані удари по ворогу... Понесені втрати, розладнане управління військами та незадовільно організована робота оперативного тилу створювали непереборні труднощі для проведення великих наступальних операцій на глибину 100-150 кілометрів, як цього вимагала директива... Через обмеженість часу удари готувалися наспіх і не були достатньо продумані й забезпечені. Наша авіація, яка зазнала великих втрат, не змогла надійно прикрити свої війська від нальотів ворожих бомбардувальників, тому, коли танкові й моторизовані дивізії механізованих корпусів висувалися на рубежі розгортання, вони піддавалися масованим ударам з повітря і понесли великі