Читати книгу - "Дикий Захід , Arachne "

Обличчя апача було розфарбоване в чорні та червоні кольори, що нагадують криваві смуги, ніби це сам дух війни ожив у його зовнішності. Лінії на його обличчі підкреслювали його вилиці і надавали йому ще більшого вигляду. Але, незважаючи на всю цю дикість і страх, Джек не міг не помітити в ньому щось напрочуд гарне. Це була дика, первоздана краса — як у вовка, який граційний навіть у своєму звірстві.

Апач помітив Джека і спрямував на нього свій лютий погляд. Їхні очі зустрілися, і Джек відчув, як по спині пробіг холодний піт. Він зрозумів, що ця людина не звичайний воїн. У цьому погляді була не просто лють, це був древній гнів, який жадав крові та помсти.

Декілька миттєвостей вони просто стояли один навпроти одного, не рухаючись, ніби час завмер. Навколо продовжувався хаос, але для них світ звузився до однієї точки — до тієї секунди, коли два воїни, кожен по-своєму сильний, зіткнулися в дуелі поглядів.