Читати книгу - "Тінь над Дніпром, Наташа Голуб"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Максим і Аліна повернулись до машини. Вона сиділа в середині, намагаючись заспокоїтися, але її серце досі билося в унісон з тією погонею, яка щойно сталася.
— Ми його не зупинили, — зітхнув Максим. Він зрозумів, що цей промах може коштувати дорого.
— Але ти не залишив мене, — сказала Аліна, кидаючи на нього погляд. В її голосі звучала вдячність, яку вона намагалася приховати. — Я це ціную.
Максим зустрів її погляд і затримався на секунду. Він не міг повірити, як сильно змінилось його ставлення до цієї жінки за так короткий час.
— Це моя робота. Я мушу піклуватися про тебе, — відповів він, хоча слова звучали в нього як обіцянка, яку він вже не міг забрати назад.
На ранок їм вдалося знайти ще одну зачіпку. Один з місцевих мешканців надав інформацію про підозрілі переміщення чоловіка, схожого на “Жука”. Він нібито ночував у підвалі одного з старих складів.
Вони не могли втрачати часу.
Аліна знову була в машині, а Максим сидів поруч з нею. Він спостерігав за нею, намагаючись зрозуміти, що насправді вона відчуває. Тому що те, як вона стала частиною цієї справи, було не просто звичайною взаємодією між поліцейським і свідком.
— Ми маємо його взяти зараз, — сказав він, коли машину зупинили біля складу.
— Я готова, — Аліна вийшла, вирівнюючи спідницю, і кинула погляд на Максима. Її очі були такими ж рішучими, як і в перший день. І це підштовхувало його до того, щоб діяти.
Вхід до складу був закритий, але не настільки добре, щоб вони не могли проникнути всередину. Максим першим увірвався всередину, намагаючись не видавати себе. За ним йшла Аліна.
Місце було заповнене старими коробками, які, здавалось, не пересувались роками. Вони йшли тихо, тільки відлуння їхніх кроків порушувало тишу. І раптом — під ногами щось знову рухається.
Марк Синиця. Він стояв у кутку з пістолетом у руці.
— Ось і ви… я чекав, — сказав він, усміхаючись. У його погляді горіла агресія.
Максим швидко кинувся вперед, а Аліна встала позаду нього. Між ними і Синицею відстань скорочувалась.
— Вийди з гри, Жук, — сказав Максим. — Ти не вийдеш живим, якщо продовжиш так.
Тим часом за їхніми спинами з’явилася тінь. Інші люди, які слідкували за ними, почали наближатися. Чи справді вони могли впоратись із цими небезпечними людьми?
Аліна зрозуміла: час не на їхньому боці. Що далі, то небезпечніше.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тінь над Дніпром, Наташа Голуб», після закриття браузера.
